З початком повномасштабного вторгнення військ Росії в Україну, оголошенням воєнного стану та мобілізації механізм бронювання працівників зазнав нормативних змін. Нині бронюють не тільки держслужбовців, а й цивільних, які працюють на підприємствах, що задовольняють потреби ЗСУ та населення країни.
Загалом мобілізації в Україні підлягають військовозобов’язані чоловіки від 18 до 60 років. OBOZREVATEL розповідає, яких працівників можна бронювати, як відбувається процедура подання, кого стосується і кому можуть відмовити.
Що таке бронювання і які бувають його види
Бронювання військовозобов’язаних – це надання відстрочки від мобілізації працівникам, без яких неможливе функціонування підприємства, установи або організації у воєнний час.
До 24 лютого був окремий вид бронювання – спеціальний військовий облік, який стосувався державних органів (переважно правоохоронців). Та з початком повномасштабної російської агресії з’явилася велика кількість інших категорій працівників.
У зв’язку з цим Кабінет міністрів ухвалив новий порядок, затверджений у Постанові КМУ від 3 березня 2022 року №194 “Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного часу”.
Так, процедура бронювання була введена для забезпечення працівниками критичної інфраструктури. Вони продовжують працювати на своїх посадах і не можуть бути мобілізовані протягом строку дії відстрочки.
Хто може забронювати працівників
Під час дії воєнного стану забронювати працівників, крім державних органів, можуть також усі підприємства, установи, організації, які задовольняють потреби ЗСУ, інших військових формувань, населення, незалежно від наявності мобілізаційних завдань.
Фізична особа-підприємець не може бронювати власних працівників, оскільки ані закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, ані постанова №194 не визначають їх у такому переліку.
Хто підпадає під бронювання
Бронювання застосовується, коли працівник має більшу цінність на своєму місці, ніж у лавах Збройних сил України. Іншими словами, якщо його не буде – не працюватиме підприємство, яке обслуговує важливі потреби ЗСУ ж населення під час війни.
З одного боку, згідно з ст. 25 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють:
– в органах державної влади;
– в органах місцевого самоврядування;
– на підприємствах, в установах, яким встановлено мобілізаційні замовлення.
Крім мобілізаційних завдань, підставою для бронювання може бути задоволення потреб ЗСУ та населення.
Бронювати працівників також можуть уповноважені банки, які залучаються до роботи в умовах воєнного стану.
Окремо передбачена й можливість бронювання ще двох категорій військовозобов’язаних: водіїв, які здійснюють перевезення для потреб ЗСУ, гуманітарних вантажів, а також працівників підприємств залізничного транспорту.
Кого можна забронювати під час воєнного стану
Якщо підприємство, установа, організація має право бронювати найманих працівників, то, фактично, може забронювати будь-якого з них, якщо він:
– працює на підставі трудового договору або ж трудового контракту (фізичних осіб-підприємців, що працюють на підприємство, установу, організацію на підставі цивільноправового договору, а також гіг-спеціалістів, які працюють на підставі гіг-контракту неможливо забронювати);
– є військовозобов’язаним та, відповідно, перебуває на військовому обліку (жінок, які не перебувають на військовому обліку, а також чоловіків, які зняті з військового обліку неможливо забронювати);
– раніше проходив військову службу (законодавством не передбачено такої вимоги, проте у певних рішеннях було відмовлено у бронюванні з такої підстави).
Кого не можна бронювати
Навіть за наявності усіх наведених вище умов існують також певні категорії найманих працівників, яких не можна забронювати. Зокрема, не можна бронювати тих:
– які мають відстрочку від призову під час мобілізації з інших підстав (наприклад, якщо людина має на утриманні дітей-сиріт або самостійно виховує дитину віком до 18 років чи водночас є студентом, що навчається за денною формою і отримав відстрочку через таку підставу, то забронювати його не можна до існування обставин, які є підставою для відстрочки. Така заборона передбачена листом Міністерства економіки від 08 березня 2022 року №2714-20/9420-03 та пов’язана із запобіганням подвійної відстрочки);
– які мають дефіцитні військово-облікові спеціальності (для прикладу, такими є спеціальності бойових машин і бронетранспортерів, артилерії, стрілецькі та розвідувальні, радіотехнічних засобів управління ракетами тощо. Ця заборона встановлена листом Міністерства оборони від 11.03.2022 р. №220/1469, який містить повний перелік дефіцитних спеціальностей. Військово-облікову спеціальність працівника можна перевірити у військовому квитку).
У такому випадку Міноборони не погоджує наказ Мінекономіки і відповідно особа не бронюється.
Який алгоритм дій для бронювання працівників від мобілізації
У порядку визначається, які дії необхідно зробити для бронювання працівників, зокрема:
– визначити суб’єкта подання пропозиції;
– скласти лист-обґрунтування (довільна форма);
– заповнити Додаток №1 до постанови №194;
– подати документи (п. п. 2, 3) до державного органу згідно п. 1 цього алгоритму;
– здійснити державним органом дії згідно постанови №194;
– отримати витяг із наказу Мінекономіки.
Головне завдання в алгоритмі, кажуть адвокати, – це визначити суб’єкт, до кого слід подати заявку на бронювання й сформулювати пропозицію. Зазвичай це орган центральної влади – профільне міністерство чи відомство. Так, для аграрного підприємства, це буде Мінагрополітики, а щодо ITвців треба звертатися до Мінфицри.
В обґрунтуванні, до якого додається перелік осіб, зазначається, якою діяльністю займається те чи інше підприємство, на якому працюють подані в заявці співробітники, яке значення має ця діяльність для підтримки ЗСУ і яку роль грають конкретні люди, внесені в список.
Останній складається на розсуд працедавця: він визначає, які критичні для підприємства працівники, а які ні. Після цього відповідний орган влади розглядає прохання і ухвалює рішення – схвалити чи відмовити у бронюванні.
Які права дає бронювання
Воно дає відстрочку від призову на службу в Збройних силах України. Працівник зі списку, затверджений Міноборони, залишається на робочому місці.
Також заброньований працівник має право виїзду закордон, оскільки він на певний час не підлягає мобілізації. У цьому випадку людина повинна пред’явити витяг про відстрочку від призову й повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік.
У разі звільнення – ніяких пільг
Військовозобов’язаного бронюють для того, щоб він працював. Якщо ж людина звільниться, то піднімається питання про скасування бронювання. Відповідно, цей працівник уже не матиме такого значення, яке мав для бронювання.
На який час надається бронювання
У рішенні Мінекономіки зазначається, що строк дії відстрочки не може перевищувати шість місяців. За потреби потім питання бронювання вирішується повторно, і статус продовжується.
Чи може бути анульований статус бронювання
Відстрочка від призову підлягає анулюванню у разі:
– закінчення строку її дії;
– завершення виконання або скасування завдання підприємству, установі, організації щодо задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань, населення;
– ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації;
– звільнення військовозобов’язаного.
Чи потрібно посвідчення бронювання
На практиці інколи вимагають робити спеціальні посвідчення про бронювання у військкоматі. Керівники підприємств зазвичай вирішують це питання в індивідуальному порядку: хтось намагається довести, що достатньо наказу Мінекономіки, хтось йде до військкомату, щоб швидше закрити це питання.
