У Білорусі мешкає багато вихідців із сіл Шацької громади Волині. Але після початку війни відомі випади, коли їх піддавали репресіям по той бік кордону, чинили на них тиск чи затримували.
Про це в інтерв’ю газеті «Новий погляд+» розповів Шацький селищний голова Сергій Карпук.
«Україна і Білорусь завжди жили в мирі одне з одним. Зараз же сусідня країна стала посібницею путінського режиму і брязкає на навчаннях зброєю так голосно, що чути й на Шаччині. Війна буквально розірвала сімейні зв’язки між родичами з обох держав. Більшість вихідців з нашої громади, які мешкають у білорусі, не хочуть війни, але, усвідомлюючи підступність ворога, бояться відкрито висловлювати свою думку.
Мені відомі випадки, коли уродженців нашої громади чи білоруських родичів шачан піддавали репресіям по той бік кордону, чинили на них тиск, затримували; коли українцям не дозволяли повертатися додому. Але є серед сусідів і такі, яких не злякати, котрі підтримують Україну в її боротьбі з агресором і навіть надають дуже корисну для нас інформацію», – зазначає селищний голова.
Крім того, за словами Сергія Карпука, вони постійно контактують з військовими підрозділами, які дислокуються на території громади.
«І якщо на початку війни ми вимушені були забезпечувати військовослужбовців усім необхідним (окрім зброї), то зараз більшість потреб, в тому числі в одязі і продуктах, відпала. Найчастіше командири підрозділів звертаються з питань допомоги щодо укріплення кордону, будівництва фортифікаційних споруд, забезпечення технікою та пальним. В громаді діє програма територіальної оборони, на яку ми постійно закладаємо кошти. Загалом ми передали військовим, які нас боронять, майже 8 млн грн з місцевого бюджету. Зазначу, що сьогодні і захисники, і місцеві жителі почувають себе набагато спокійніше і впевненіше, як на початку війни», – ділиться Сергій Карпук.
