У волинському селі Бірки на Любешівщині й досі тужать за своїм лікарем, костоправом Іваном Довгуном, який помер шість років тому. Він прийняв 600 пологів (не було жодної смерті!), ставив на ноги неходячих, лікував хвороби хребта, грижі, підорву, головний біль, курців… Свої медичні знання, навички з мануальної терапії та досвід з травництва Іван Довгун передав внукові Івану Сергійчуку. Тепер і він – знаний на Волині костоправ. Приймає хворих з усієї України у Луцьку, а також у Бірках, адже дідусь заповідав: «Живи для людей, щоб моя хата не зачинялася».
Зцілював навіть на відстані
До Івана Довгуна зверталися з усього Союзу, а останнього пацієнта лікував за день до своєї смерті. Після закінчення медучилища працював фельдшером у рідних Бірках, де у шістдесятих приймав пологи навіть при гасовій лампі! Ще молодим від місцевої знахарки, яка врятувала його, навчився піднімати внутрішні органи. А ще вмів знімати головний біль на відстані і зцілював курців навіть по телефону! За його підрахунками, врятував сім тисяч курців! І більшість з них – жінки. А от від алкоголізму Іван Довгун не лікував, бо людина сама має усвідомити свою біду. Проте одного разу від пияцтва врятував жінку – пошкодував її трьох малих діток. Та найчастіше до Івана Довгуна зверталися з хворобами хребта, з міжхребцевими грижами.
– Люди мають хворий хребет, бо мало рухаються, надто важко працюють, сплять на незручних ліжках, не роблять ранкової зарядки, неправильно харчуються, – розмірковував невтомний сільський лікар Іван Довгун. – Жінки нездужають, бо їм бракує повноцінного статевого життя, коли чоловіки на заробітках, – звідси хворі кістки, хребет, ожиріння. А щоб чоловіки не мали «делікатних» проблем, раджу додавати у кожну страву пастернак.
Імпотенція буває від хворого хребця, безпліддя – від підорви
Своїм секретам Іван Довгун навчив внука Івана, який закінчив факультет медичної реабілітації. Найчастіше до Івана Сергійчука звертаються хворі зі спинними проблемами: грижами, сколіозами, протрузіями диска, радикулітами, остеохондрозами, а також «розблоковує» міжхребцеві грижі, знімає запалення сідничного нерва.
– Можна сказати, що кожен хребець відповідає за якийсь орган, – розповідає Іван Сергійчук. – Наприклад, якщо пошкоджений чи зміщений шийний, то страждають очі, якщо поперековий – може бути грижа чи імпотенція. Водіям, які мають грижі, кажу: їдеш біля лісу – зупинися, вчепися за гілляку і трохи повиси. Можна жити і з десятиміліметровими грижами та працювати, – запевняє Іван Сергійчук, – але треба постійно робити спеціальні вправи, бо проблема ніде не подінеться, а от біль можна зняти. Щоб перевірити стан свого хребта, раджу зімкнути за спиною навхрест руки – щоб ліва «зустрілася» з правою і навпаки. Виявляється, навіть не всі першокласники можуть так зробити! Це свідчить про порушення у шийно-грудному відділі, що призводить до остеохондрозу. Тоді людина відчуває підвищений тиск, головний біль та у попереку, тягне ноги. Обов’язково у кожного вдома має бути перекладина, щоб витягувати хребет. Після роботи щонайменше дев’ять разів зчіплюйте за спиною руки.
До Івана Сергійчука хворих часто направляють лікарі, зокрема, хірурги, адже від діда перейняв різні методи народної медицини, які ефективні при багатьох хворобах. Особливо при підорві. Її у народі ще називають підвереда, надсада, коли щось важке піднімеш. Це насправді опущення внутрішніх органів. Тоді людина відчуває здуття живота, дискомфорт черевної порожнини, біль, нудоту, загальну слабкість. Іван Сергійчук каже, що з десяток його пацієнток після мануальної терапії живота нарешті завагітніли. Ця хвороба нерідко буває і у дітей, бо вони, надриваючись, тягають одне одного.
– Якось до мене приїхала багатодітна сім’я, я вправляв дітям шлунки, – розповідає костоправ. – Бачу, у коридорі сидить чоловік, якого щойно лікував. Він попросив дозволу подивитися мою методику. Виявилося, що це відомий луцький хірург. Потім він направляв до мене своїх хворих.
Від діда Іван Сергійчук також знає, як боротися з «весняною хандрою», тобто вегето-судинною дистонією, коли турбує головний біль, запаморочення, стрибки тиску, нервові зриви, пришвидшене серцебиття. Цю хворобу, від якої страждають переважно жінки, вміє «знімати» навіть по телефону, як навчив дід Довгун. Як – це вже лікарська таємниця. Завдяки дідовим секретам Іван Сергійчук зняв тютюнову залежність уже тисячі курцям.
Тепер чи не щодня до луцького костоправа звертаються хворі бійці, які повертаються з фронту. Адже там тяжко трудяться, копаючи окопи, носять важку зброю, тому нерідко надриваються чи травмують ноги та руки. Хлопці сплять на сирій землі, у холодних бліндажах – от і «стріляють» застуджені спини.
– Кому знімаю головний біль, кому вправляю міжхребцеві диски. Зараз одному бійцю з волинського села лікую пошкоджені нерви на руці, – розповідає. – Часто солдати консультуються по телефону, дзвонять навіть з «передка». Як можу, так допомагаю нашим воїнам.
Поради Івана Сергійчука
Маленьким хлопчиком я спостерігав за прабабусею Наталкою. Вона майже у дев’яносто літ ще поралася по господарству, трудилася на городі. Раненько, розтопивши у печі, вигрівала біля полум’я поперек, плечі, а потім підходила до дверей та розминала спину біля «ушака» – одвірка чи «косяка». Ці прабабусині вправи і є профілактикою захворювань органів опорно-рухового апарату. Їх варто виконувати кожному з дитячого віку і до старості, адже здоровим заняття допоможуть запобігти захворюванням хребта, а хворим знімуть біль. Вправи слід виконувати по дві хвилини кожну, залежно від самопочуття. Якщо є можливість, попередньо повисіти на перекладині: 5–10 секунд жінкам, 20–30 секунд чоловікам. Так само і після завершення вправ.
Вправа 1. Починаємо з куприка. Стаємо біля вістряка «ушака» (одвірка), ноги нарізно. Маятниковими рухами масажуємо зону сідничної ділянки.
Вправа 2. Вістряк «ушака» – на попереку, ноги витягнуті вперед, голова нахилена донизу. Маятниковими рухами масажуємо поперек.
Вправа 3. Вістряк «ушака» – по центру хребтового стовпа між лопатками. Спершись спиною, маятниковими рухами масажуємо м’язи верхнього плечового пояса.
Вправа 4. Вістряк «ушака» – по центру хребтового стовпа, притискаючи грудний та крижовий відділи хребта, рухаємося на раз – вниз напівприсяд, на два піднімаємося, не відриваючи спини.
Вправа 5. Вістряк «ушака» – на з’єднанні шийно-грудного відділу. Масаж цієї ділянки хребта попереджає виникнення так званого остеохондрозного хомута.
Олена ПАВЛЮК
