За щоденними клопотами і тяжкою працею українці лише вряди-годи здають аналізи і відвідують лікаря. І хай паморочиться у голові, слабкість мучить тіло, все одно йдуть до худоби чи на городи – нерідко просто на полі падають, як кажуть у народі, заливає нагла кров. А наслідки інсульту катастрофічні – смерть або бути «овочем» і тягарем для усієї родини. Що таке інсульт, які перші симптоми, що робити, коли їх відчули, розповідає завідувачка неврологічного відділення КП «Медичне об’єднання Луцької міської територіальної громади», активний учасник і тренер «Українського товариства інсультної медицини» Ольга Білецька. Проблеми цієї хвороби обговорювали лікарі 29 жовтня – у Всесвітній день боротьби з інсультом.
Лікування інсульту – безкоштовне!
Ольга Білецька називає інсульт катастрофою, але запевняє, що ця хвороба не є вироком, як це було раніше. Адже в Україні і, зокрема, в КП «Медичне об’єднання Луцької міської територіальної громади» (колишня міська клінічна лікарня) його лікують на європейському рівні – вчасно, ефективно, якісно. У рамках пакетів Національної служби здоров’я України (НСЗУ) таким хворим надають медичну допомогу безкоштовно – незалежно від того, чи має пацієнт укладену декларацію із сімейним лікарем, чи його забрали з дому або з вулиці. Тому що лікування інсультів у нашій державі є пріоритетним. Якщо ж хворому треба лікувати ще й інші хвороби, які не входять у пакет інсульту, тоді пацієнт робить це за свій кошт. Ця державна програма працює з 2020 року.
Чому стається ця катастрофа?
– Інсульт – це порушення кровопостачання головного мозку. Є два його типи, – пояснює Ольга Володимирівна. – Коли судина розривається і кров виходить в тканину мозку – це крововилив, або геморагічний інсульт. А якщо внаслідок утворення тромбу, який перекриває просвіт у судині, кров не доходить в один момент до якоїсь ділянки – то це ішемічний. Тоді втрачається та функція, за яку відповідає ділянка мозку, яка має обмежене кровопостачання. Якщо скроня – то втрачається мова, якщо ліва півкуля – рух і чутливість у правих кінцівках, якщо мозочок – координація.
Як пояснює Ольга Білецька, усі причини інсульту можна поділити на ті, на які людина може вплинути, і на які ні. Ніяк не зарадимо зовнішнім екологічним факторам, а також на свій вік, бо у старшої людини зростає ризик інсульту. Також у групі ризику ті, хто має артеріальну гіпертензію (високий тиск), цукровий діабет, атеросклероз (утворення атеросклеротичних бляшок, які звужують судину, на яку можуть осідати тромби). От на ці фактори людина повинна вплинути і таким чином попередити інсульт чи інфаркт. Стрес не є причиною інсульту, це провокуючий фактор, який впливає насамперед на показники артеріального тиску.
Як попередити?
Якщо немає факторів ризику (артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, атеросклероз), то після 40 літ треба раз на рік здавати базовий набір: електрокардіограму, загальний аналіз крові, ліпідограму на виявлення холестерину і для жінок – відвідати гінеколога, мамолога, пройти онокскринінг. Нема відхилень – далі спокійно жити. Коли ваші батьки мали серцево-судинні хвороби, їх можете мати і ви, тому повинні ретельніше контролювати показники базового набору.
– Якщо людина не мала інсульту, але аналізи виявили відхилення, то сімейний лікар підбере цукрознижуючі ліки, для корекції тиску, розрідження крові, – розповідає Ольга Білецька. – Деяким пацієнтам призначені схеми підійшли, а декому не одразу вдається підібрати. Тому треба запастися терпінням і разом із сімейним лікарем вийти на стабільні цифри холестерину, рівня глюкози в крові, а також тиску, який щодня у звичних умовах має бути стандартним. Немає поняття «робочий тиск», тобто «я все життя жив зі 180, і мені добре». Якщо він вищий 140–90, то є патологічним – це ризик інсульту, інфаркту, інших гострих станів. При цукровому діабеті тиск має бути ще нижчий – 130–80. Також аби запобігти інсульту, треба дотримуватися рухового режиму. Селяни кажуть: «Доктор, я і так пашу цілий день!» Але нахилитися і підняти перед собою 20 кілограмів – це не кардіонавантаження! Має бути щодня 10 тисяч кроків спокійної ходьби і лише два-три рази на тиждень – до 30–40 хвилин фізичної роботи до мокрої спини. Плюс здорове харчування: нежирне м’ясо (кролятина, курятина без шкірки), не смажена їжа, обмеження в жирах, ковбасах, можна їсти яйця, але не зготовлені на шкварках, а варені. Врешті спати вісім годин на добу!
Які головні симптоми?
Лікар наголошує: інсульт – невідкладний, життєво загрозливий стан, при якому хворого треба негайно завезти у лікарню. Усі повинні пам’ятати перші кілька симптомів. Це порушення мови, зору, координації рухів, чутливості у якійсь з кінцівок, асиметрія обличчя (ніби його перекосило), слабкість, раптовий сильний головний біль, який пацієнт ніколи не відчував.
– Якщо будь-що з переліченого з’явилося у пацієнта, не треба зволікати. Не йти і не видзвонювати сімейного лікаря, а терміново викликати швидку, де б ви не були!
Хворого рятують у перші години
На жаль, часто, коли люди вночі відчули себе недобре, лягають спати чи чекають, що пройде. Завтра буде пізно! Адже у пацієнта є небагато часу, коли можна врятувати мозок при ішемічному інсульті.
– Це так зване терапевтичне вікно – 4,5 години від моменту виникнення перших симптомів, коли ми можемо провести тромболізис. Тобто ввести пацієнту в вену препарат, прокапати впродовж години альтеплазу, яка розчиняє тромб. Цей препарат зменшує ризик інвалідності і збільшує шанси на виживання. Наразі це єдине дієве терапевтичне втручання, – пояснює Ольга Білецька. – Існує ще одна методика. Якщо тромб крупний і перекрив якусь велику судину шиї чи ті, що ближче до основи черепа, робимо операцію – механічну тромбектомію. Через стегнову судину мікроінструментальним провідником можемо дістатися до тромба і забрати його, відновивши кровотік. На оперативне втручання маємо шість годин. І тромболізис, і механічна тромбектомія входять у пакет інсульту державної програми, а тому для хворих безкоштовні!
Ольга Білецька наводить такі дані. У 15% пацієнтів, яким встигли провести тромболізис чи операцію, стан поліпшується просто на очах. У решти пацієнтів функції частково відновлюються через три місяці. КП «Медичне об’єднання Луцької міської територіальної громади» ще минулого року вийшло на європейські показники у лікуванні інсульту: проведення тромболізису 17% пацієнтів і оперативне втручання 5,4 % пацієнтів (у Європі відповідно 15% і 5%).
Наслідки
Як пояснює Ольга Білецька, якщо пацієнта доставлять у лікарню поза терапевтичним вікном – пізніше, ніж за 4,5 години, то ділянка мозку вже загинула. Надалі буде підібрана тільки вторинна профілактика і реабілітаційна терапія. Та коли б не привезли хворого, важливо якнайшвидше почати реабілітацію. Спеціалісти вчать пацієнта базовим побутовим навичкам, стояти, сідати, повертатися, говорити. Адже наслідком інсульту є неврологічний дефіцит, тобто дефект, слабкість в руці, порушення мови, координації. Втрату пам’яті матимуть літні пацієнти, у яких уже були початкові зміни пам’яті, а інсульт робить повний провал. Сучасним лікуванням пам’ять навряд чи можна повернути. Але є препарати, які коригують стани збудження, блудіння, марення. Також пацієнт має пройти обстеження, щоб правильно підібрати ліки.
Ліки від інсульту треба приймати пожиттєво!
Після інсульту чи інфаркту людина повинна приймати препарати пожиттєво, без перерв. Нерідко, коли почуваються добре, перестають приймати ліки, пояснюючи: «Нащо мені ті таблетки, я гроблю печінку, нирки».
– Мій контраргумент завжди такий, – зазначає Ольга Володимирівна. – Краще дожити до 80 чи 90 літ з не такою здоровою печінкою, але ходити, обслуговувати себе, розмовляти, бути повносправним, ніж у 60 років мати повторний інсульт, бути лежачим «овочем» на руках у родини, зате тішитися здоровою печінкою. Ризик катастрофи та інвалідизації з можливим побічним ефектом щоденного прийому препаратів просто не співмірні!
Олена ПАВЛЮК
