Як стало відомо, сьогодні рівняни попрощалися із 41-річним молодшим сержантом Андрієм Симонюком. Він помер у столичній лікарні від осколкових поранень, отриманих під час артилерійського обстрілу поблизу Майорська Донецької області.
Без батька залишилися дві доньки, у скорботі за чоловіком та сином – дружина та батьки.
Тато Андрія був військовим, тож все дитинство минуло у постійних переїздах територією колишнього Радянського Союзу. Вищу освіту Андрій Симонюк здобув у НУВГП, де отримав фах механіка.
Працював у приватних структурах та на державній службі.
Андрій Симонюк багато часу приділяв своїй родині. Разом із дружиною виховали двох донечок 14 та 16 років.
“Ми так його любимо, він робив нас щасливими”, – говорить про тата донька Таня.
Події 24 лютого Андрій сприйняв дуже болісно. Потай від дружини, доньок та батьків відразу вирушив до військкомату, хоч в армії досі не служив.
“Андрій нікому нічого не сказав, просто пішов записуватися до війська. Кілька днів ходив у військкомат, ніяк не міг потрапити, бо черги були великі. Нам всім розказав, вже коли підписав контракт.
Він готовий був голіруч йти їх бити…
Він був такою світлою людиною, його всі любили. А усмішка — широка, щира — завжди була на обличчі.
Не знайдете фотографії, де б він не усміхався.
Його за оцю легку вдачу і постійну усмішку навіть прозвали «Містер позитив», – пригадала мама Героя Зоя.
Обставини поранення рідним поки достеменно невідомі.
“Ми поки що не знаємо, що саме сталося. Адже усі хлопці, з якими служив Андрій, зараз перебувають на передовій.
Нам лише сказали, що через це і приїхати на прощання не зможуть, бо ж у них там гаряче.
А я ж то розумію, що це означає — їх поливають справжнім свинцевим вогнем”,– додає мама Андрія Симонюка.