22-річна Лілія в складі підрозділу 14 бригади звільняла північ Харківщини від російських окупантів.
Про це йдеться на сторінці 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого у фейсбуці.
Нагадаємо, воїни волинської бригади імені Романа Великого повернули прапор у селище Чкаловське.
Також наші воїни волинської 14 бригади імені Романа Великого звільнили селище Тернова Харківської області.
Військова розповідає, що під час кількаденної операції зовсім не відчувала страху, натомість були неймовірні хвилювання й піднесення. Адже бойовий медик розуміла, яке історичне значення матиме те, що вона робить.
-Звісно, рідні не знали, що і де я роблю, головне, щоб вони не хвилювалися. А я, як і кожен із нас, чітко знала, як діяти, аби вибити наволоч із займаних позицій.
Ворог до останнього не здогадувався, що він оточений, каже Ліля. Коли ж зрозумів, яке в нього становище, зав’язався запеклий бій…
-Відверто кажучи, для мене, та й для всіх, хто був поряд зі мною, панічні крики ворога, його спроби евакуювати поранених, вибухи, коли він підривав боєкомплект, звучали, як музика… Нелюди не заслуговують ні на жаль, ні на співчуття. Смерть ворога – це відповідальність ворога, який прийшов на нашу землю.
Крім допомоги пораненим побратимам, а всі вони зараз уже йдуть на поправку у шпиталях, Ліля прикривала наступ наших воїнів з гранатомета. Впевнена, що нічого особливого в її вчинку немає.
-На той момент треба було прикрити хлопців. Я вмію і можу це зробити. Тож зробила. І зроблю все, що в моїх силах, для нашої Перемоги!
Побратими бойового медика Лілію не нахвалять, – за фахові навики, за бойовий, але погідний характер, за веселу вдачу, і за ямочки на щоках, які навіть найпохмуріший день здатні зробити яскравішим.
