Існує стереотип, що зради трапляються тільки у неблагополучних шлюбах. Але це не завжди так. У більшості пар бувають періоди, коли конфлікти замовчуюються, а це – прямий шлях до зради, стверджує психолог, гештальт-терапевт та спеціаліст Луцького «Центру психології та психотерапії» Ольга Магеровська.
“Наприклад, коли один з партнерів перестає бути емоційно доступним для іншого через народження дитини чи особисту кризу. Тоді напруга росте, виникає потреба третього, який зможе перебрати частину емоційного навантаження на себе. Таким третім може виступати будь-хто або будь-що: друзі, члени родини, діти, правоохоронці, юристи, коханці, робота, алкоголь, хоббі та інше.
Ось не ризикує чоловік висловити дружині всю злість, що накопичувалася: за постійні завищені очікування, за висміювання перед друзями його невдач… хоча жінка така, з якою можна жити, хату будувати, діточок ростити.. а тут колега така симпатична та приязна, вислухає, приголубить, підтримає… і хочеться йому до колеги, що бачить та цінує всі його кар’єрні досягнення.
Так би мовити, зігріється і назад. До дружини. А з сім‘ї йти ніхто не збирався. І так ця колега стає фактично членом родини, який допомагає чоловіку задовольняти емоційні потреби, не відмовляючись від родинного добробуту, вірячи у пояснення коханого : “ Поки не можу розлучитися. От діти ще підростуть…”, “Я дружину вже не кохаю, але не можу покинути через…”, “ Я кохаю тільки тебе, просто вона все до нитки у мене забере при розлученні”.
І дружина якось не дуже помічає безкінечні вечірні затримки на роботі, чергування по вихідних. Все всіх влаштовує. Або ж дружина, яка давно втратила “вогник” та повагу власного чоловіка, шукає розради в обіймах коханця. Так може тривати роками, близькості у парі стає все менше. І, раптом, дружина/чоловік випадково бере телефон (ноутбук), чомусь приїздить на роботу за коханим/коханою раніше… і все стає явним. І відносини розриваються”.
Чи єдиною причиною розриву стає зрада? Чи стосунки, в яких зрадили, вже давно не приносили радість, а стали обузою для обох?
“Є випадки, коли викриття правди дає можливість все прояснити та перебудувати стосунки, які давно вже нікого не влаштовують. Так, такий болючий досвід може і зблизити подружжя.
Разом з тим, дізнатися приховану правду завжди боляче. Той, кого зрадили перебуває у шоці, його світ розбивається на частини, гнів, образа, відраза – емоції, які зв’являються першими. Далі – провина ( це я щось робив(ла) не так), сором, що зі мною так обійшлися. Бажання знищити найближчу людину, зробити боляче конкуренту(ці). Ніби все, що вчора мало сенс, тепер не має значення“.
Що Ви можете порекомендувати у таких ситуаціях?
“Рекомендації для тих, кого зрадили:
– не приймайте швидких рішень, візьміть паузу на переживання реальних обставин;
– дайте волю своїм почуттям в безпечній обстановці: плачте другу/подрузі у слухавку, а найкраще у кабінеті психолога;
– не звинувачуйте себе, не засуджуйте;
– спробуйте собі поспівчувати, що доводиться переживати такий біль;
– віднесіться до себе зі всією бережністю, більше турбуйтеся про себе в простих речах (смачна їжа, сон, фізичні вправи помірної складності, зменшення щоденного навантаження):
– заведіть щоденник, в який можна записувати свої думки, пов’язані з даною ситуацією;
– перестаньте чекати від партнери неможливого, не ідеалізуйте його;
– коли відчуєте готовність – поговоріть з партером, відкривши свої справжні почуття, але без звинувачень.
Рекомендації для того, хто зрадив для збереження стосунків:
– візьміть відповідальність на себе за зроблене;
– наберіться терпіння — партнеру потрібен час для усвідомлення того що відбулося;
– зведіть до мінімуму стосунки з третьою стороною;
– відповідайте на питання вашого партнера чесно, в тому об’ємі який їй/йому зараз потрібен, на питання щодо порівняння беріть паузу, щоб переконатися чи дійсно це потрібно знати партнеру;
– зведіть до мінімуму всі емоційні подразники чоловіка/дружини.
Відвідайте подружнє консультування у сімейного психолога. Це суттєво підтримає Вашу пару, дозволить полегшити переживання та прийняття рішення щодо подальших стосунків“.
