Кому, як і де можуть вручати повістки в Луцьку: все, що треба знати про мобілізацію

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов’язком громадян України, каже Конституція. Однак, в умовах війни далеко не всі готові виконувати цей обов’язок. Хтось – за станом здоров’я, дехто – через страх і ризики. Причин багато.

24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення РФ на територію України. Цього ж дня президент видав Указ №69/2022, яким оголошено проведення загальної мобілізації. У цей період мобілізації підлягають усі громадяни віком від 18 до 60 років (переважно чоловіки), які можуть виконувати військовий обов’язок.

Багато чоловіків і жінок у перші дні повномасштабного вторгнення самі пішли у терцентри комплектування, аби стати на захист України. Решті працівники терцентрів вручили, або ще вручать повістки. Про повістки зараз не говорить тільки лінивий, цей документ і обставини його вручення за п’ять місяців війни обросли міфами і упередженнями.

Журналісти сайту новин Луцька та Волині «Конкурент» спільно з юристом Валентином Хаймиком зібрали для наших читачів усе, що треба знати про повістки.

 

Призов на військову службу та правила вручення повісток регулюють Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу», а також Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Які є види повісток?

Є повістки:

• для уточнення облікових даних,
• для проходження медкомісії,
• повістка на призов на військову службу,
• повістка мобілізаційна.

За мобілізаційною повісткою вже відправляють на військову службу.

Кому мають право вручати повістку?

Сьогодні всім військовозобов’язаним мають право вручити повістки. В основному ми говоримо про чоловіків від 18 до 60 років. За законом, всі військовозобов’язані самі повинні були би прийти в терцентр комплектування і стати на виконання обов’язку перед державою. Але зрештою, коли виникає необхідність, повістку людині вручають.

Читайте також: Жінки на війні: чи будуть вручати повістки волинянкам

Чи можуть вручити повістку ще раз, якщо тобі вже вручали?

За великим рахунком, у військкоматі має бути база, яка фіксує те, кому вручали повістку, хто з’явився за викликом, а хто – ні. Бо якщо ви не з’явитеся, наступає адміністративна або кримінальна відповідальність в залежності від виду повістки.

Але якщо говорити про випадки, коли ми ідемо по вулиці, і там отримуємо повістку, навряд чи у тих, хто її вручає, є така база з собою. Тому перевірити, чи повістку вже вручали, найімовірніше, нема можливості. Тому навіть якщо повістку вручали кілька разів, ви кожного разу повинні з’являтися за викликом у терцентр комплектування.

Хто може вручати повістку?

Повістку можуть вручати працівники терцентрів комплектування, поліцейські та навіть роботодавці за місцем роботи. Тому якщо комісар прийшов і дав пачку повісток вашому роботодавцеві, той зобов’язаний вручити їх своїм працівникам. На сьогодні законодавство не встановлює, що це має бути тільки працівник військкомату – є широке коло осіб, які можуть це робити.

Де можуть вручати повістки?

Якщо звертатися до законодавства, чіткого місця, де дозволено чи заборонено, нема. Часто ми бачимо, як вручають на вулицях, при входах у торгові центри. Якщо брати юридичну сторону – тут нема жодних порушень. Законодавець дав поле для дій.

 

Що робити, якщо нема при собі документів?

В умовах воєнного стану ми всі зобов’язані носити з собою документ, який підтверджує нашу особу. Якщо трапилася ситуація, що нема при собі таких документів, працівники поліції можуть затримати, відвезти у відділок до моменту встановлення вашої особи, і вже після цього приймати рішення. Якщо ми говоримо про повістку, то зразу після встановлення вашої особи працівники терцентру комплектування можуть її вручити.

Алгоритм такий: особи, які мають право перевіряти документи, повинні їх у вас попросити, щоб з’ясувати вашу особу. Вже після цього вам можуть запропонувати отримати повістку, в якій мають бути вказані всі дані: ПІБ того, кому вручається повістка, вид повістки, дата, час і місце прибуття за повісткою, і інформація про відповідальність, якщо ви не з’явилися.  Крім того, повинна бути відмітка, де людина, яка отримала повістку, має розписатися в отриманні. На повістці також повинна бути мокра печатка з підписом представника військкомату.

Читайте також: Медкомісія при мобілізації: хто є придатним, непридатним чи обмежено придатним до служби

Чи людина може відмовитися ставити підпис?

Так. Але це можливо тільки в тих випадках, коли ви бачите, що є неточності в заповненні цієї повістки. Якщо все точно – то підстав відмовлятися від підписання нема. Важливо знати, що якщо повістка неправильно оформлена, якщо в ній є одруки чи виправлення – ви маєте право не брати таку повістку і не розписуватися в її отриманні.

Якщо все добре з повісткою, людина також може відмовитися її брати і розписуватися. В такому випадку буде складатися акт про те, що людина відмовилася, викличуть двох свідків, які зафіксують цю відмову, цей акт оформиться і матеріали передадуть у поліцію, суд. Вже після того підніматиметься питання про притягнення людини до відповідальності.

 

Яка відповідальність за те, що ти не з’явився за повісткою?

Все залежить від виду повістки. Якщо це повістка для уточнення даних і проходження медкомісії – то тут адміністративна відповідальність в межах від 1700 – до 3 400 гривень. У разі повторного порушення – адміністративний штраф в районі 5 тисяч гривень. Якщо ви отримали повістки на призов або відправку, і не прийшли до військкомату у зазначений час – вам загрожує кримінальна відповідальність – до 5 років позбавлення волі.

На погляд юриста Валентина Хаймика, одразу мобілізаційну повістку вручити не можуть. Спершу мала би бути повістка на уточнення даних, далі – на проходження медкомісії. І вже тоді, коли дані уточнили, а медкомісія визнала, що підстав для відстрочки нема, має бути видана повістка для відправки в зону бойових дій – і людину можуть мобілізувати.

Відразу на вулиці не вручають повісток, які відправляють вас воювати, каже юрист.

Що робити, якщо вручили повістку, і днем прибуття в військомат вказали той, на який ви маєте планове відрядження або інше?

Тут потрібно підходити індивідуально, радить юрист. Повістку вручають люди, і якщо їм пояснити, що ви маєте обґрунтовані підстави того дня не з’явитися, можна домовитися про інший день.

Читайте також: З якими хворобами не беруть до армії: повний список

Коли і як доводити, що ти маєш привід для відстрочки?

Юрист рекомендує одразу при врученні повістки зазначити, що ви маєте підставу для відстрочки. Відповідно, важливо мати з собою документи, які це підтверджують. Якщо документів у вас при собі не було, або вам чомусь вручили повістку, ігноруючи їх наявність, слід прийти у зазначений час в терцентр комплектування, і довести право на відстрочку вже там.

 

Чи можна з документами, які підверджують право на відстрочку, перетинати кордон?

Правила перетину кордону говорять про те, що у період воєнного стану мають право перетинати кордон лише окремі визначені категорії громадян. У цих правилах зазначено осіб, які можуть це здійснювати. Більше того, якщо ми звернемося до цих правил, там є два пункти – п. 2.1 і п. 2.2, де вказано перелік осіб, які в нинішніх умовах можуть перетинати кордон. Здебільшого, це люди, які супроводжують осіб з інвалідністю, які є опікунами, які є доглядачами тяжкохворих дітей і так далі. Але є ще пункт 2.6, який говорить, що окрім цих осіб, чітко вказаних у правилах перетину кордону, також перетинати кордон у час воєнного стану можуть ті, хто не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Фактично, це люди, які зазначені в статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», і мають право на відстрочку.

 

Повний перелік осіб, які мають право на відстрочку: 

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

• заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
• визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
• усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
• зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
• які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
• опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
• жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»;
• народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
• працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;
• інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.

Читайте також: Чи вручають повістки переселенцям на Волині (відео)

Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому – дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.

Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:

• здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
• наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
• жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:

→ військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

→ працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;

→ осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

→ осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.

Особи, зазначені в абзацах четвертому – восьмому частини другої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.

Не підлягають призову на військову службу під час часткової мобілізації протягом шести місяців з дня звільнення з військової служби військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені зі служби у запас (крім військовослужбовців, зарахованих на службу у військовому оперативному резерві першої черги). Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.