Ковельчанки Світлана Богдан і Тетяна Бакум – матері бійців полку “Азов”. Жінки почали спілкуватися, коли об’єднала спільна біда: три місяці їхні сини перебували в облозі заводу “Азовсталь”.
Як розповіла Суспільному волинянка Світлана Богдан, 16 травня чоловіків евакуювали до тимчасово окупованої території України в село Оленівка Донецької області.
Військові Влад та Андрій дружать зі школи. Зі слів Тетяни Бакум, разом відвідували секцію рукопашного гопака, а Влад ще ходив на байдарки та на веслування з третього класу школи.
“У них був тренер Олександр Філон. Він теж колись служив в “Азові”. Це теж видно послужило прикладом”, – додала Світлана Богдан.
Служба в полку “Азов” – це свідомий вибір у 2018 році спершу для Влада, за рік і для Андрія. У Маріуполі чоловіки проходили курс молодого бійця, – каже Тетяна Бакум.
Зі слів Світлани Богдан, наприкінці літа її сину мала прийти повістка в армію. Він тоді сказав: “Мама, є серйозна розмова! Я хочу в “Азов!”. У них базовий курс бойової підготовки, що це дуже важко було – п’ять тижнів. Із 70 осіб тільки 20 пройшло”, – говорить волинянка.
З 24 лютого, коли розпочалася повномасштабна війна, і до 15 травня Андрій та Владислав виходили на зв’язок, але ситуацію із облогою заводу описували неохоче.
“Ніколи нічого поганого мені не сказав, хоча я із ЗМІ читала зовсім інше. Ми дзвонили у патронажну службу, й нам сказали, що вони у полоні”, – розповіла Тетяна Бакум.
В одному з повідомлень син Світлани Богдан писав: “Ми тут, азовці, як одна сім’я – один за одного. У моєму оточенні у нас порядок. І я цьому безмежно радий”. Зі слів жінки, у відеоповідомлення розповідав, що пили воду з калюж, технічну воду, їду цвілий хліб.
Мама Владислава Тетяна Бакум говорить: звернулися із іншими батьками до музичного гурту “Калуш”, аби артисти на Євробаченні закликали зі сцени врятувати і Маріуполь, і тих, хто перебував у “Азовсталі”.
Тетяна Бакум – фельдшерка швидкої допомоги, а Світлана Богдан працює медичною сестрою в навчальному закладі. У вільний від роботи час матері бійців полку “Азов” проводять у ковельському волонтерському центрі “МАРЛОГ”.
Волинянки додали: щиро вірять у перемогу України та з великою любов’ю та нетерпінням чекають своїх синів вдома.
