Юрій Михайлович служить у Князівській бригаді із 2014. Стояв біля витоків створення підрозділу, в якому служить і сьогодні, через 8 років. Чи то роки на фронті, а чи життєвий досвід створюють навколо воїна неймовірну атмосферу спокою та впевненості.
Навіть тут, на передньому краї, воїн впевнений – все буде гаразд, пишуть у фейсбуці бригади.
“У ніч із 23-го на 24-те лютого я повертався в свій підрозділ із дому. Тож повномасштабна війна застала мене в дорозі, неподалік від місця призначення. Чи був страх? Важко сказати. Були рішучість і розуміння – час вирішальної битви настав”, – розповідає Юрій.
Дім Юрія Михайловича, де на нього чекають дружина і двоє синів, на Сумщині. На щастя, каже побратим, орки до нього не змогли дійти. Але підприємство, на якому чоловік працював до війни, до 2014, зруйноване.
“Страшенно переживав за рідних. Мучило те, що не можу їх захистити особисто. Але знав: поки я воюю на іншому кінці країни, хлопці, які боронять Україну на Сумщині, захистять мій дім. Не помилився. А оркам можу сказати лише одне: ви поплатитеся за всі свої звірства – чекайте, ми йдемо”, – запевняє Князівський воїн.
Мотопіхотний підрозділ, у якому служить Юрій Михайлович, вже давно став для нього рідним.
“Хочеш чи ні, – каже воїн, – а люди, з якими ти впродовж років цілодобово пліч-о-пліч, і яким довіряєш своє життя, стають для тебе другою сім’єю. Настрій у нас бойовий! Відстань до ворога вирахувано. Тож вперед-вперед. До Перемоги!”.
