Старший лейтенант Ілля Степюк з Благодатного Нововолинської громади, що на Волині воює у найпекельніших точках України.
Про це пише журналіст Ігор Лісовий на сторінці у Фейсбуку.
«Цього уже досвідченого, хоча і юного за віком, командира із вусами й борідкою, які додають йому дорослості, знаю ще хлопчиною – учнем Нововолинського наукового ліцею-інтернату. Він допомагав батькам, у Благодатному господарював разом з бабусею та дідусем. Добре знаю його батьків – тата Віктора і маму Альону. Вони – люди творчі», – пише пан Ігор.
Знаково, що Ілля обрав фах військового, коли вже точилися бої на східних кордонах України. Між іншим, тато Віктор закінчив теж саме, що й син, Львівське військово-політичне училище, не один рік носив офіцерську форму, тому йому там багато що нагадувало про минулі курсантські роки.
Потім була служба в зоні ООС. А тепер війна покликала лейтенанта Іллю Степюка відразу на передову. Командир взводу із своїми підлеглими весь час перебуває у зоні бойових дій.
«Він не у гарячих точках війни, а у пекельних. У важких боях як бригада, так і його підрозділ завжди, з Божою поміччю, виходять переможцями. Особливо гаряче було під Мелітополем, коли потрапили в оточення. Але Ілля зумів вивести свій підрозділ», – розповідає батько військового пан Віктор.
Не передати словами сім діб переживань батьків, коли син вважався загиблим. Дякувати Богу, живий!
«Нещодавно, згідно з Указом Президента України, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі серед когорти офіцерів орденом Богдана Хмельницького третього ступеня нагородили і його – лейтенанта Іллю Степюка. Нашого земляка, нашого захисника! Йому достроково присвоїли чергове військове звання старший лейтенант», – додає Ігор Лісовий.
А пригадуєте нещодавно інформацію про засекреченого підполковника російської армії, який серед іншого одягнув навіть мав білизну українського воїна, котрого дуже хотіли визволити орки? Його затримання – також робота цієї бригади. До слова, про вміння і бойову майстерність українських бійців цього підрозділу неодноразово писали британські ЗМІ.
Батьки Іллі Степюка – волонтери, займаються постачанням усього необхідного військового. Але це вважають своїм громадянським і людським обов’язком.
«Щасти тобі, Ілля, і нехай береже Господь тебе і твоїх побратимів! Повертайтеся додому живими», – наголошує пан Ігор.
