Журналісти прийшли на подвір’я храму луцької Свято-Покровської церкви, щоб дізнатися, як віряни ставляться до патріарха кирила, якому підпорядковується УПЦ Московського патріархату, та чи поминають його у цій церкві. Більшість прихожан усілякими способами уникала розмови, але були й такі, які виправдовували кирила. Водночас дехто патріарха засуджував за те, що він благословив військових на війну з Україною.
У відповідь тиша, і на це є дві причини: боязнь говорити та відсутність благословення духовенства. Саме другою відмовкою найчастіше користуються прихожани МП, коли ми пробуємо з ними поговорити.
«Він не підтримує путіна. Звідки ви взяли, що він підтримує путіна?» – заявила одна із прихожанок.
Російський патріарх кирил благословив військових на війну проти України після літургії на свято Торжества Православ’я у Москві. Ба більше, він подарував ікону командувачу росгвардії Віктору Золотову, а той у відповідь пообіцяв патріарху якомога швидше зламати опір України.
Проте будь-які аргументи для прихожанки не мають значення: «Я на цю тему не хочу говорити, це неправда. Насправді – ніяк. Я вам вже все сказала. Послухайте проповідь владика Арсєнія – він все дуже добре розказав, і ви будете знайти й не будете ходити питати простих людей. Це сказала людина, яка твердо відповідає за свої слова. І вони поминають».
Вона має на увазі архієрея Арсенія – намісника Святогірської лаври МП на Донеччині. Це саме той владика, який 2018 року заявив, що не визнає війну на Донбасі і відкрито назвав її громадянською. Опісля він виступив із заявою, що розпочала війну не росія, а Україна. Навіть коли окупанти вже цьогоріч завдали удару по Святогірській лаврі, риторика у його проповідях не змінилася.
Зустрівши настоятеля Свято-Покровської церкви, прихожанки з радістю цілують йому руки та розповідають про журналістів, які їм заважають. Отець Феофан одразу ж перепросив у нас за російську, адже українською, каже, володіє не так добре. Запевнив, що патріарха кирила у храмі не поминають, і на це є свої моральні причини.
«Звичайно, тут ми, священники, виконуємо свою роботу, свої обов’язки, але такі серйозні питання завжди делегуємо, довіряємо представникам вищої ієрархії, тобто єпископату», – сказав він.
Священники Луцької і Волинської єпархії МП відправили звернення до свого архієрея Нафанаїла, а той, у свою чергу, – до предстоятеля Онуфрія, де духівники вимагають якомога швидшої автокефалії, а саме – статусу самостійної помісної церкви. Але коли саме буде обговорюватися відлучення від РПЦ, за словами священника, спрогнозувати важко.
«Як мінімум, нам необхідно дочекатися закінчення війни, мирного часу для того, щоб у єпископату УПЦ була хоча б фізична можливість усім зібратися в Києві і тоді обговорити це питання наживо. Не через інтернет, а наживо. Тому що такі важливі питання необхідно обговорювати вживу», – пояснив священник.
Із прихожанками МП поспілкуватися справді важко. Люди або взагалі відмовляються говорити, або ж перекладають відповідальність на своїх духівників. У жінок питаємо, що думають про пропозицію заборонити МП в Україні.
«А де ви бачили Московський патріархат? Покажіть… Це українська церква… Ми не маємо права говорити, зараз пустите нас у телебачення. Для чого нас це?» – кажуть прихожанки. І одразу виправдовуються: «Не заборонили нам говорити. Але я маю право взяти благословення у свого духівника… Як у військової людини є устав, так і в церкві є устав. І цього треба дотримуватися».
Хоча не всі прихожани виявилися такими категоричними. Є й ті, хто стверджує, що не підтримує позиції Кирила, але говорити про це зараз не на часі.
«Якщо відверто, мені вона не подобається, але зараз піст, і обсуждати трошки некоректно», – каже чоловік, який є прихожанином храму.
Є і ті прихожани – можливо, їх більшість, – які відвідують певний храм через банальні традиції та звички.
«Церква ця намолена, я тут хрещений був, тут мої діти хрещені, внуки хрещені. Ми йдем не до батюшки, а до церкви», – пояснив один парафіянин.
Лише один чоловік відкрито розкритикував патріарха кирила та підтримав перехід російських церков до ПЦУ.
Детальніше – у сюжеті 12 каналу.
