Фотограф Associated Press Родріго Абд зробив знімок 6-річного хлопчика, який стоїть біля могили матері у дворі свого будинку в Бучі.
Жінка померла від голоду та стресу через війну. Хлопчик приніс консерви до неї на могилу.
Буча, містечко під Києвом, де після відходу російської армії залишилися на дорогах тіла розстріляних містян, братські могили з закатованими людьми та знищена інфраструктура.
В інтерв’ю DW міський голова Бучі Анатолій Федорук розповів, що кількість виявлених тіл зростає з кожним днем.
DW: Пане Федорук, скажіть будь ласка, яка ситуація в місті?
– Уже четвертий день поспіль спеціалісти займаються зачисткою в широкому розумінні цього слова від диверсантів та мінування, наявність небезпечних елементів, яких є велика кількість. Комунальники займаються відновленням критичної інфраструктури: першочергово світло, газ, вода. Ну і гуманітарні питання, якими опікуємося сьогодні: ми налагодили доставку продуктів, медикаментів, засобів гігієни, корму для тварин. Оскільки газу та світла немає, то придбали тисячу газових балонів та газових плит, створили локаційні центри приготування їжі. Роздаємо туди, де люди компактно проживають, визначили відповідального, аби готували. Таким чином виходимо на інший рівень організації нашого життя.
До початку повномасштабного російського вторгнення, скільки було в громаді людей та зокрема в Бучі та скільки наразі залишилося?
– У Бучі було 50 тисяч містян. У громаді, куди входять і навколишні села, проживали 67 тисяч людей. Станом на сьогодні в місті Буча 3700 громадян, але потихеньку кількість людей зростає, бо повертаються спеціалісти з критичної інфраструктури. В інших населених пунктах громади чисельність зменшилася на 30 відсотків.
Вчора був у Воздвиженці – це найвіддаленіший старостинський округ, так там з 1780 громадян у селі під окупацією залишалося 760. Там на превеликий жаль шестеро мирних жителів було розстріляно російськими окупантами. Тобто села, які на північ Київської області, в перший-другий день попали під окупацію і фактично не могли полишити свої помешкання. Але люди підтримували один одного, передавали продукти, ліки та пережили окупацію.
Чи встановлена вже точна кількість загиблих у Бучі та загалом у громаді, які втратили життя під час російської окупації?
– Станом на вчорашній вечір було 320 цивільних громадян. З тілами зараз працюють відповідні спеціалісти, криміналісти, правоохоронці, але кількість виявлених тіл зростає з кожним днем. Зростає, бо виявляють їх у приватних садибах, парках, скверах, де була можливість, коли не було обстрілів, прикопувати тіла. Люди намагалися поховати загиблих, аби собаки не розтягували. Зараз щодня знаходимо нові тіла у селах громади у відповідних тимчасових похованнях.
Це загибель людей здебільшого через розстріли чи в результаті артобстрілів?
Практично 90 відсотків – це кульові ураження, а не осколкові.
Світ шокувала ця інформація і страшні кадри масових поховань. Скільки таких могил виявили в Бучі?
– По Бучі виявлено три місяця: це територія підприємства Украгропостач. Там практично як дрова російські окупанти склали тіла людей із зав’язаними руками, також вулиці Вокзальна, Яблунська та дитячий табір “Променистий”, де знайшли людей із зав’язаними руками та кульовими ураженнями.
Чи були ви на момент окупації у місті, чи бачили на власні очі розстріли цивільних людей?
– І до окупації та під час окупації я був разом з громадою, як має бути. Особисто бачив три епізоди в одній локації. Я був у приватному будинку, поруч з яким відбувалися розстріли. Це вулиця Леха Качинського, підприємство “Южтеплоенергомонтаж”, там якраз був блок-пост російських окупантів і вони три автомобіля з певною часовою періодикою розстріляли. В одному автомобілі було четверо людей – чоловік, вагітна жінка та діти, й трьох з них розстріляли. Фактично тіло вагітної жінки її чоловік поховав в тому окопі, який російські окупанти викопали для свого укриття. Замість хреста чоловік встановив номерний знак автомобіля, на якому вони їхали, а тіла дітей були відвезені до церкви і захороненні. Чи вижив далі той чоловік і яка його подальша доля, я не знаю.
Чи ведеться робота з документування злочинів, ідентифікація хто саме загинув і за яких обставин у місті? Чи беруть у цьому участь представники міжнародного кримінального суду?
– Всі відповідні міжнародні та українські органи задіяні в цьому процесі для того, щоб встановити прізвище та ім’я кожної людини, яка була розстріляна. І найголовніше по результатах встановлення притягнути до відповідальності тих злочинців, які це зробили.
Коли можуть були оприлюднені списки загиблих, аби рідні змогли забрати та поховати загиблих?
– Після підрахунку імена громадян нашої громади та з сусідніх громад, які проїжджали через нашу громаду і були розстріляні обов’язково будуть оприлюднені. Зараз з цим працюють правоохоронні органи.
Чи є у місті факти мародерства?
– Нацполіція патрулює кожну вулицю і фактів мародерства у місті немає. Але у наших громадян після пережитого навіть у думках не може такого бути.
Чи є хоча б попередні підрахунки, скільки приватних будинків зруйновано в місті?
– Наші спеціалісти обліковують приватні будинки, але поки що без деталізації. Це 112 приватних будинків зруйновано вщент, що не підлягають відновленню та ще близько сотні пошкоджено. Також 18 багатоквартирних будинків зазнали важких артилерійських ушкоджень та вигоріли. По двох з них візуально можна говорити, що вони не підлягають відновленню, оскільки є панельними. Але це все скажуть детальніше експерти, чи відновлювати чи зносити. Це вирішуватимемо згодом.
Наскільки серйозними є руйнування критичної інфраструктури в Бучі?
– Критична інфраструктура на підходах до міста і в самому місті практично зруйнована вщент. На третій день війни російські окупанти розтрощили повністю тягову підстанцію, це енергетичний центр, який подавав напругу і на місто, і на Укрзалізницю. Цю підстанцію не можна відновити, треба повністю будувати нову, бо все зруйновано. Щодо води, то місто мало певну специфіку: три мікрорайони мали й три водолокації. От центральна локація виведена з ладу. Ми зараз працюємо, зварювальники заварюють пробоїни, які виникли внаслідок обстрілів, намагаємося відновити.
Скільки часу займе відновлення критичної інфраструктури міста?
– Робимо все, аби було якнайшвидше. Це як рахували в окупації дні до того, коли нас звільнять ЗСУ: два-три дні й наші виб’ють окупантів. Так і тут, чекаємо з нетерпінням, аби місто могло ожити. Максимально докладаємо зусиль. Маємо підтримку і Київоблгазу, і ДТЕКу. Вони працюють практично 24 години.
Зараз багато людей хочуть повертатися в свої домівки. Коли можна буде повернутися в Бучу?
– У Бучі наразі і в регіоні діє комендантська година до 7 квітня включно. Які будуть прийняті рішення після цього, не відомо. Але я б не рекомендував до остаточного рішення цивільним громадянам, які не задіяні в комунальній сфері, медицини чи соціальній сфері, повертатися до міста. Особливо це стосується жінок і дітей. Бо поки що ні світла, ні води, ні газу у місті немає. Прошу всіх з розумінням віднестися. Ми прикладаємо максимум зусиль, аби швидко відновити інфраструктуру міста.
