Американець Кіт Віллер побував у більше, ніж 40 країнах світу. Через весь світ він пішки несе великий дерев’яний хрест і віру в те, що Ісус врятує кожного. У більшості країн, до яких їде Кіт, війна. Людям цих країн як ніколи потрібна надія.
Про це пише ІА «Конкурент».
Американця із великим дерев’яним хрестом у Луцьку важко не помітити. Люди звертають на нього увагу, підходять, запитують і фотографують. Кіт тішиться, бо тільки так, вважає він, можна донести ідею і сенс його послання. Господь, каже він, промовляє до кожного серця окремо. І що саме в надії на Бога порятунок.
Про те, що росія напала на Україну, Кіт дізнався, коли був зі своєю місією в Південній Америці. До того він вже встиг відвідати кілька десятків країн світу, серед яких Сирія, Палестина і Руанда. Встиг порозмовляти з тисячами людей, що опинилися у страшному вирі цих подій. Всіх він просить лише про одне – відкривати свої серця для Ісуса Христа.
«Мені шкода. Моє серце розривається від того, що відбувається у вашій країні. Але також я хочу сказати: світ вас бачить. Коли я перетнув кордон, було так багато людей і так багато журналістів. Вони питали мене про Україну, і я відповідав на їх питання. Там було понад 50 націй. І всі вони мене чули. Люди з різних країн, навіть із Центральної і Південної Америки, Мексики, Африки, з країн, які не мають грошей, тут, бо вони люблять Україну», – каже Кіт.
Американець прибув у Польщу, і після того, як перетнув кордон, він попрямував до Львова. Ішов пішки, було холодно і навіть дощило. Кіт не знав, де йому заночувати, адже всі готелі і хостели були зайняті, тому пішов до вокзалу. Там його застала повітряна тривога, і довелося спускатися у холодне сховище. Він змерз, але не втомився іти, каже чоловік. Бо це – його хрест.
Кітові 61, і кожного дня йому телефонує дружина, питаючи, як він. Чоловік заспокоює, каже, що з ним усе добре, і за тисячі кілометрів передає їй слова любові. А потім продовжує свій шлях, молячись за всіх хороших людей, які трапляються йому по дорозі.
Чоловік упевнений, що мир не може настати до того часу, поки в серцях людей не запанує любов одне до одного і до Бога.
«Поки ми пишемо слово «мир» будь-якою мовою світу, десь у світі від війни помирає людина. І люди помирають раніше, ніж ми навіть встигаємо це написати. І навіть коли війни з бомбами і обстрілами припиняються, у кожного з нас тривають особисті війни. Батьки і діти «стріляють» одне в одного словами. Чоловіки і дружини одне в одного словами. Ми не можемо дати одне одному мир, поки самі продовжуємо воювати. А коли люди відкривають серця для Ісуса, вони отримують доступ до необмеженого запасу миру, любові і порозуміння. І якщо ділитися цим запасом, світ стане кращим місцем для життя», – вірить Кіт.
У Луцьку Кіт вже має де заночувати. Але він піде далі Україною, бо ще так багато людей, впевнений він, мають почути про надію на порятунок. Протягом всього свого шляху Кіт нестиме хрест, як його ніс Ісус Христос. І поки у світі є країни, що воюють, він промовлятиме до сердець людей із цих країн, і разом із ними молитиметься за мир.
