Жорстокі життєві випробування, які випали на долю лучанки Ольги Коритнєвої, справді вражають. Свого часу жінці вдалося здолати рак і, попри поставлений медиками діагноз «безпліддя», народити двох діток. Та, на жаль, колишня чиновниця навіть у страшному сні не могла уявити, що незабаром вступить у надскладну боротьбу за життя сина.
Про труднощі, які спіткали на життєвому шляху, вона розповіла ІА Волинські Новини.
Нещодавно трирічному сину колишньої заступниці директора департаменту молодіжної політики та спорту Луцької міської ради Ольги Коритнєвої Даміану Пономарчуку поставили страшний діагноз – двосторонній рак нирок (нефробластома, V стадія). І сьогодні його майбутнє під великою загрозою страшної хвороби.
Рак нирок – це одна із найбільш підлих дитячих онкологічних недуг
Донедавна хлопчик займався плаванням, відвідував садочок та вів активний спосіб життя. Більше того, зі слів його мами, до моменту виявлення онкології зростав абсолютно здоровою дитиною і ніколи не хворів.
«Даміанчик у нас юний плавець. Він з двох місяців займається раннім плаванням, а з двох років плаває самостійно, швидше, ніж я. Вода – це його любов і найбільше захоплення. До моменту виявлення раку нирок син не хворів взагалі. Ми не знали, що це таке, коли дитина пропускає дитячий садочок через застуду. Він завжди був і є міцним горішком», – розповідає мама хлопчика.
Жінка зазначила, що рак нирок – це одна із найбільш підлих дитячих онкологічних недуг.
«Хвороба фактично не проявляє себе ніяк. Нирки в дітей не болять, не зникає апетит чи інтерес до життя. Але нас врятував випадок. У свої майже три з половиною роки Даміан не міг відівчитися від підгузків. Як ми з цим не боролися, нічого з тим не могли зробити. Одного дня прокинулися і під час заміни підгузка зауважили свіжу кров. Зателефонували до сімейного лікаря, подумали, що, можливо, застудився на заняттях з плавання. Але після результатів УЗД мені наче вилили відро холодної води на голову. Лікарка не стала надто церемонитися і прямо сказала, що у дитини пухлина і навряд чи доброякісна», – зітхає пані Ольга.
«Якби не випадок, хворобу виявили б на останній термінальній стадії»
Вже пізніше лікарі повідомили шокованим батькам, що якби дитина просто сходила б в туалет і спустила би воду, то, швидше за все, хворобу виявили б занадто пізно, на останній термінальній стадії, коли метастази розповсюдилися б по всьому організму. Так трапляється у 70% випадків.
На жаль, рак уразив дві нирки маленького Даміана. Але медики дають надію на те, що одну нирку, все-таки, зможуть врятувати.
Так, під час першого діагностичного обстеження хлопчика стало відомо, що одна його нирка уражена на 70%. Вже тоді орган фактично не працював і його, швидше за все, видалять. Натомість, попри те, що у іншій нирці виявили невеликий кістозний утвір, є шанс її вилікувати і зберегти.
«Зазвичай у випадку онкології хворий орган видаляють, але, на жаль, третьої нирки у дитини немає», – каже мати.
Австрійські медики погодились лікувати з дослідницьких міркувань
Вилікувати хлопчика пообіцяли в одній із провідних клінік Барселони, але час йшов не на користь Даміана, а необхідну суму коштів батькам зібрати не вдалося.
Але вкотре врятував випадок.
«До вильоту у Барселону лишились лічені дні, а коштів катастрофічно не вистачало, і ми злякались. Злякались, що через фінансову скруту втратимо шанс врятувати свою дитину, перебуваючи на півшляху до одужання. Але, певно, ми не такі погані люди, адже не надто близькі знайомі, попросивши в нас КТ, результати аналізів та УЗД, особисто віднесли документи в Шпиталь Святої Анни у Відні – клініку, яка входить в десяток найкращих дитячих лікарень світу. Досягнення цього лікувального закладу – один з найвищих в світі показників повного одужання від лейкемії та нефробластоми. Так, наступного дня ми отримали лист із запрошенням на лікування на пільгових умовах, адже їм цікавий з дослідницьких міркувань саме наш випадок! Звісно, ми не могли втратити такий шанс, і 14 лютого вилетіли в Австрію», – розповідає Ольга.
Жінка каже, що попри важку недугу Даміан залишився дуже активною дитиною. Жартує, що маленький непосида вже встиг перевернути палату догори дриґом.
«В усвідомленні більшості людей хвора на рак дитина обов’язково повинна бути прикованою до ліжка чи колісного візка, не може самостійно себе обслуговувати, у неї постійно щось болить. Але це не завжди так! Даміан обожнює сміятися, гратися. Любить «Щенячий патруль», як і багато дітей у його віці. Донедавна відвідував і садочок, але коли ми почали перший курс хіміотерапії, відвідування дошкільного закладу опинилося під жорсткою забороною, тому що під час пандемії дитина може підхопити будь-що, а у подальшому це може дуже негативно відобразитися на його здоров’ї. Адже у період прийому хімії повністю падає імунна система і організм не може боротися із хворобами. А так це звичайна допитлива дитина, яка прагне до нових знань», – з гордістю розповідає лучанка.
І справді, дитина схоплює на ходу іноземні мови. Вже під час третього дня перебуванні у віденській лікарні хлопчик вітався з медиками німецькою мовою.
«Медсестри та лікарі звертаються до Даміана німецькою мовою, і він дивним чином розуміє, що від нього хочуть. Він дуже яскраво реагує на все, що відбувається навколо нього. Палату називає «домом» – посміхається жінка.
Зі слів Ольги Коритнєвої, поки що дитина не розуміє, що перебуває далеко від дому. Як і не розуміє, що має важку недугу.
«Я радію, що син до кінця не розуміє і не усвідомлює складності ситуації. Звісно, якщо процедури та обстеження йому не подобаються, він не приховує емоцій, не показує, що все добре, якщо це не так. Не вміє. Але у нас дуже хороша відповідь на хіміотерапію. Обидві пухлини почали зменшуватися у розмірах. Ми маємо велику надію, що у результаті хіміотерапії менша пухлина зникне і нирку вдасться зберегти», – вірить у перемогу сина мама.
Кожен ранок починається зі слів «Привіт, мій маленький Чемпіон»
Лучанка зізнається, що їй було дуже боляче й важко звертатись до людей і просити допомоги через хворобу сина. Але заради порятунку кровиночки жінка переступила через себе і надала розголос ситуації:
«Мене часто запитують, чи я плачу, чи важко мені. Але я не маю права плакати чи розкисати. Я і мій чоловік мусимо бути борцями, бо бореться наша дитина. Можливо в силу свого віку він не до кінця розуміє, що відбувається, але точно знає, що щось недобре. І що буде з психологічним станом дитини, якщо ми сядемо і будемо над ним плакати? Тому ранок ми починаємо зі слів «Привіт, мій маленький Чемпіон». Він ці слова відчуває і вірить в нас. А якщо він перестане вірити в нас, то точно не одужає».
Станом на сьогодні у віденській клініці Даміан Пономарчук проходить повне обстеження. Після цього на дитину чекає найважливіший етап на шляху до одужання – операція.
«Від операції залежатиме 80% успіху подальшого лікування. Саме тоді, після гістології, остаточно будемо знати, чи висококанцерогенна пухлина, чи немає метастазів у інших органах. Тоді ж лікарі визначать, скільки попереду сеансів хіміотерапії, і чи потрібна променева терапія. При поступленні ми заплатили 50 тисяч євро обов’язкового внеску. Остаточну суму скажуть після повного обстеження. Попередньо вона становитиме близько 200 тисяч євро. У разі відсутності коштів, нам надають безкоштовне розтермінування суми до трьох років. Надіємось, знову ж, ще на пільги. Наразі зібрали лише близько 80 тисяч євро (це з врахуванням суми, яку вже заплатили). Зазначу, що перебування в клініці, без обстежень та маніпуляцій коштує 1800 євро за добу. За найоптимістичними прогнозами, лікування займе не менше півроку», – розповіла Ольга й додала, що загалом хлопчик почувається добре, і лише іноді його турбують головні болі
«Я розумію, що це лише початок на довгому шляху до одужання, адже попереду довгі місяці лікування. Втім, щиро впевнена, що ми все зробили правильно. Зробили, як підказував розум, інтуїція та батьківське серце! Дякуємо кожному з вас за кожну гривню, долар, форінт, злотий, чи євро. Дякую за ваше тепло і підтримку та за те, що вперше в житті повірила в людську небайдужість! Ви неймовірні! А ще я привселюдно обіцяю, що в день, коли ми подолаємо страшну недугу сина, наша сім’я обов‘язково стане волонтерити в напрямку спасіння онкохворих діток! Вибачте, що просимо не зупиняти збір, адже нам так і не вдалось зібрати повної суми, навіть з врахуванням пільг. Але тепер ми хоча б маємо час!» – звертається зболена мати до чуйних серцем людей.
Реквізити для допомоги:
4441114457144176
ПОНОМАРЧУК ОЛЕКСАНДР ФЕДОРОВИЧ – тато (МОНО БАНК);
5168745031250951
КОРИТНЄВА ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА – мама (ПРИВАТ БАНК); ІПН 3149704529
5375418808195531
ПОНОМАРЧУК ОЛЕКСАНДР (ВАЛЮТНА КАРТКА);
IBAN – UA233052990262086400927854000, BIC PBANUA2XLVI
PayPal – [email protected]
