озробники презентували оновлену версію Регіонального плану управління відходами у Волинській області до 2030 року.
Про це йдеться на сторінці Волинської обласної ради у фейсбуці.
Участь в обговоренні стратегічного документа взяли керівництво обласної ради, голова та члени постійної комісії з питань екології та раціонального використання природних ресурсів, представники усіх депутатських фракцій, очільники профільних управлінь ОДА та спеціалізованих установ.
Перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук відкриваючи нараду назначив, що проблематика надзвичайно актуальна, а представництво учасників обговорення свідчить про великий суспільний інтерес до питання. Він також висловив сподівання, що розробники регіонального плану врахували зауваження та пропозиції депутатів рад різних рівнів, і оновлена версія стане дієвим інструментом для поліпшення екологічної ситуації краю.
Голова екологічної комісії Юрій Ройко оприлюднив результати анонімного опитування мешканців області щодо стану екології: найбільшою проблемою волиняни вважають поводження з відходами.
«90% сміттєзвалищ в області переповнені або майже вичерпали свій ресурс. Щороку у нас з’являється близько тисячі стихійних смітників. При цьому не тільки на Волині, але й в державі досі не було виразної системи управління відходами», – констатував Юрій Ройко.
Він також зазначив, що відповідно до рішення РНБО, у кожній області повинен бути розроблений регіональний план, який має узгоджуватися з національною стратегією управління відходами до 2030 року.
Презентуючи такий план для Волині його розробник – керівник компанії «Антон Інжиніринг» Ігор Сліпець окреслив головні його напрямки та цілі, які, до речі, невдовзі будуть закріплені у законі про управління відходами. Так, до 2030 року в області належить досягти: 100% охоплення населення збиранням побутових відходів (на сьогодні – це 50%); запровадити роздільне сміттєзбирання (зараз – заледве 20%); захороненню повинно підлягати не більше 30% відходів (тепер – 97%), а решта – перероблятися; зменшити до 400 кількість сміттєзвалищ.
Він також додав, що майже 40% відходів в області – це органіка, отже поширення практика компостування суттєво наблизить регіон до кращої екології. Розробники також вважають, що в області недоцільне будівництво навіть одного сміттєспалювального заводу. Натомість мають бути побудовані сміттєсортувальні станції, сучасні полігони для поховання відходів, що не підлягають перероблюванню, а також облаштовані пункти збирання вторсировини та компостні поля чи установки для перероблення біовідходів.
Усі ці заходи розробники рекомендують втілювати у так званих кластерах, в області їх визначено 4: Луцьк – Горохів, Нововолинськ-Володимир, Ковель-Шацьк, Камінь-Каширський – Маневичі з урахуванням кількості і густини населення, наявної інфраструктури і таке ін. На усе це потребуватимуться колосальні кошти орієнтовним обсягом понад 1 мільярд гривень, з яких держава планує профінансувати приблизно третину.
Під час обговорення депутати поставили доповідачу безліч уточнювальних питань, які, зокрема, стосувалися спроможності місцевих громад на такі інвестиції, поводження з небезпечними відходами, залучення грантових коштів тощо.
Не минулося і без критики. Заступник голови Григорій Пустовіт звернув увагу розробника на відверті помилки та недоречності в документі.
«У вас зазначено, що на Волині протікають річки Дніпро, Десна, а тектонічні характеристики притаманні швидше Закарпаттю, але не нашій області. Я дуже сподіваюся, що ці недоречності стосуються лише описової частини, а фахові розділи містять правдиві відомості і об’єктивні цифри. Тому, щоб не виникало сумнівів, документ повинен бути доопрацьований», – зазначив Григорій Пустовіт.
Окрім того, депутати також обговорили проєкт Програми державного моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря на 2021-2025 роки Волинської зони. Керівник управління екології та природних ресурсів ОДА Валентин Кухарик повідомив, що програма розрахована на 3 етапи впровадження.
Перший – поглиблення досліджень стану забруднення повітря (визначатимуть не 8, а вже 12 забруднювальних речовин). Другий етап – модернізація постів спостереження та автоматизація процесів збору даних (нині вони проводяться вручну двічі на добу, а будуть цілодобово в режимі реального часу з автоматичною передачею даних). Третій – будівництво нових додаткових постів спостереження за забрудненням повітря.
Учасники обговорення урадили, що після доопрацювання обох документів, їх винесуть на затвердження до сесійної зали.
