Які нові виклики у політичній сфері слід очікувати у прийдешньому році? Загрози чи розвиток – чого саме слід очікувати волинянам у новому році? На скільки реальним є державний переворот та, чи організує Росія повномасштабний військовий напад на Україну?
З такими запитаннями журналісти Інсайдер Медіа звернулась до провідних волинських експертів у галузі політики.
«Я думаю, що будь-який рік варто розглядати з надією», – ділиться своїми думками про політичний прогноз на 2022 декан факультету історії політології та національної безпеки ВНУ ім. Лесі Українки, доктор політичних наук, доцент Ярослав Ярош.
Зараз в Україні та у волинян зокрема є чимало викликів. Нікуди не ділась війна, короновірусна інфекція, ціни на газ ростуть і т.д.
Та все ж сподіваюся, що у 2022 році все буде добре. Ми бачимо 30-річний розвиток України – ми долаємо всі перешкоди і рухаємося в правильному напрямку.
Сьогодні основна маса і політичної еліти, і суспільства розуміє, що все-таки інтегруватись нам треба до чогось кращого – до Європейського союзу, а не Росії.
Адже, які приклади дає Росія? Одноосібність прийняття рішень, закрита політична еліта, зрощення олігархії з владою. А нам треба інтегруватися у європейські цінності.
Враховуючи, що у волинян кордон поруч, зокрема Польща, всі прекрасно знають, як там люди живуть: рівень життя, заробітних плат, соціального добробуту значно вищий. Тому очевидно, що волиняни будуть також сповідувати ці цінності.
В суспільстві є запит на нові політичні партії та проекти. Тому що наявні – не реалізовують сподівання громадян.
Ми проводили опитування в аналітичному центрі «Волинь». У грудні минулого року здається 8% опитуваних мали запит на нову політичну партію і близько 40% на нових лідерів.
А чого так складається? Мені здається, що ця політична еліта, яка сьогодні є і вже створила певні політсили, певні ідеології – вона все-таки сформувала ті цінності, які близькі їй самій. А національна еліта, яку свого часу вбачав В’ячеслав Липинський, має показувати моральний дух і принципи трошки глибші і бути дороговказом для суспільства. Я не скажу, що зараз немає таких людей, але їх хотілося б мати більше.
У нас дуже мало політичних сил, які мають якусь чітку ідеологію – вони більше вирішують якісь практичні завдання, завдання фінансово-промислових груп і т.д.
В перспективі точно будуть з’являтися різні проекти. От ми сьогодні бачимо, що є дуже багато різноманітних проектів. От в нас в місті Луцьку – «Свідомі», для прикладу, у Вінниці – «Гройсман». В Харкові Кернеса вже немає, але є «блок Кернеса», в Закарпатті – партії «Угорців». Якщо кожну область взяти – є запит на нові політичні сили, які відображають інтереси конкретного регіону, конкретної територіальної громади.
От де була партія «Слуга народу» на попередніх передвиборах? Зрозуміло, що зараз її рейтинг падає, впливи і інші моменти… Але ж цих 20%, які вони втратили – вони ж кудись будуть перетікати, мабуть до нових політичних сил.
До Зеленського можна ставитись по-різному. Але не думаю, що він піде на якісь домовленості з Росією, розподіл України і т.д. Він діє в межах зовнішньополітичного курсу, який обирав не Зеленський, а суспільство і попередні політичні еліти.
Державний переворот? Тут складне питання. Зрозуміло, в нас іде гібридна війна. І в державному перевороті в Україні, і введенні тої нестабільності чи політичної кризи, зрозуміло, що зацікавлена російська політична еліта, яка сьогодні дестабілізує ситуацію різними напрямками. Це не тільки військові дії, а й інформаційний простір, різноманітне насадження міфології, різних стереотипів і в т.ч. про державний переворот. Я не думаю, що державний переворот буде..
В Україні рівень політичної культури бажає бути кращим. Якщо взяти кількість людей, залучених у громадські організації, то в нас вона значно менша, ніж в Європі чи США. В нас – до 10%, а якщо взяти в європейській практиці, то там десь половина населення залучена. Людина може бути членом профспілкової, спортивної, освітньої організації в залежності від сфери своїх інтересів.
Але все-таки в нас змінюється суспільство! Революції трошки дають тримати в балансі владу. І це дуже добре – тому що в нас громадянське суспільство швидше розвивається ніж, на жаль, політична еліта і влада, яка має все-таки мати оці якісні характеристики і сформувати взагалі порядок денний суспільства.
