Одна з постраждалих в жахливій аварії, яка трапилась 12 грудня на Соборності, доцент кафедри права ЛНТУ Вікторія Грановська, оговтавшись від шоку розповіла про події того дня, – пише Інсайдер медіа.
Допис подаємо без змін.
“Сьогодні опинилася ніби в іншій реальності… Щодня розповідаю студентам про їхні права, кримінальні правопорушення, про порядок притягнення до кримінальної відповідальності, про правоохоронну систему, яка має захищати громадян…
І ось ти спокійно стоїш на пішохідному переході, чекаєш (як свідомий громадянин), поки буде «зелене світло», яке дозволить перетнути дорогу…
Але виявляється «зелене світло» нічого не означає для декількох малолітніх покидьків, які «взяли» у татуся ключі від машини і вирішили зняти «круті відоси»! Яка ціна таких відео? Життя та здоров‘я людей! Коли перед твоїми очима, як ляльок розкидає по дорозі людей, включаючи маленьку дитину (Господи Боже, ровесницю моєї дитини!) і жінок, а сам ти опиняєшся під колесами цієї автівки і лежиш на дорозі, не маючи змоги встати від болю, у тебе всередині усе завмирає!
Далі допомога небайдужих перехожих, які допомогли дійти до «швидкої», медикаменти, злякані і заплакані очі мами, якій ще й довелося усе це побачити! В лікарні нас оглянули, правда перед тим кілька разів запитали в чоловіка, у якого руки трусилися від шоку (бо йому повідомили, що жінку і її сестру збила машина), чи є у нього Приват24? Напевно для того, щоб реалізувати положення ст. 49 Конституції України про безоплатну медичну допомогу!))
Потім мені дали довідку про мій стан здоров‘я і отримані травми, лікар сказав, що треба взяти лікарняний у сімейного і кілька днів не вставати.
На виході, куди мене виніс чоловік, бо стан, поки не дозволяє ходити (та й чобіт один розрізаний автомобілем), я зустрілася з полісменами, які поки не поставили мені жодного запитання, окрім місця роботи і паспортних даних. Вивезли ще одну потерпілу – мою сестру. У неї переломи ноги і розтрощений лікоть… Працівники поліції пішли… Ніхто не запитав, чи потрібна якась допомога, можливо потрібно хоча б допомогти жінці, яка опинилася в інвалідному візку і перебуває у стресовому стані, добратися додому…
Для чого я написала все це? Я не хочу, щоб особи, які вчинили це кримінальне правопорушення, уникли відповідальності! Я не хочу, щоб в країні, де я викладаю студентам ПРАВО, потерпілі залишалися на одинці з наслідками, вчинених щодо них злочинів! Я хочу, щоб кожному, хто сьогодні сидів у тій машині і знімав топове відео, не спалося як і мені – від переляканих очей, від криків, від пролітаючого поряд тіла людини…”