Як стало відомо, Ольга Маркусь, яка родом зі Старої Вижівки, а нині працює у Києві, пояснила, чому виникає анізокорія.
Про це лікарка інформує у соцмережі Facebook.
⠀
Коли спостерігаємо анізокорію (різні розміри зіниць), виключаємо різні причини: від нормального фізіологічного стану до стану, який потребує невідкладного обстеження.
⠀
Розмір зіниць регулюється дією двох протилежних м’язів: розширювача та звужувача, що відбувається у відповідь на кількість навколишнього світла. Звуження регулюється через парасимпатичні нервові волокна, тоді як розширення через симпатичні шляхи (і все це досить складний процес).
⠀
Розширення зіниці – мідріаз, звуження зіниці – міоз.
⠀
Приблизно у 20 % спостерігається ФІЗІОЛОГІЧНА анізокорія, коли зіниці однакові у світлі та темряві, а різниця між сторонами менше 1 мм. Перегляд старих фотографій або водійських прав тут може бути корисним.
⠀
Інші причини анізокорії:
очні захворювання – вроджені дефекти райдужки, запальні захворювання – ірит/ іридоциколіт, закритокутова глаукома;
⠀
медикаментозний влив (пілокарпін, кокаїн, атропін, аерозольні протиастматичні препарати (іпратропій) тощо);
⠀
механічна анізокорія – травма або операція на оці в анамнезі;
⠀
тонічна зіниця (синдром Ейді) – стан пов’язаний з роботою парасимпатичного ганглія. Зіниця погано звужується на світло, краще реагує на акомодацію, а при переході зі світла у темряву спочатку більша зіниця залишається тонічно звуженою, дуже повільно відновлюється. Частіше доброякісний синдром, але може бути спричинена місцевими порушеннями в області очниці, що впливають на циліарний ганглій – пухлина, запалення або інфекція;
⠀
первинні головні болі – мігрень, тригемінальні цефалгії можуть супроводжуватись зміною розміром зіниць;
⠀
параліч окорухового нерва – часто в поєднанні з іншими ознаками та симптомами, часто гостра анізокорія. Потребує, проведення візуалізації та додаткових обстежень. Найпоширеніші причини – ішемія, внутрішньочерепна аневризма, демієлінізуючі захворювання, травми голови та пухлини головного мозку;
⠀
синдром Горнера – викликаний ураженням уздовж симпатичного шляху, що іннервує голову, око та шию. Ступінь анізокорії більша виражена у темряві, ніж на світлі. Класичні ознаки синдрому Горнера включають птоз (опущення повіки), енофтальм (западання очного яблука) та порушення потовиділення на ураженій стороні обличчя.
⠀
Анізокорія частіше все ж таки фізіологічний процес, проте якщо це викликає зайві хвилювання або розвинулось гостро – обов’язково зверніться до спеціаліста!