Відразу кілька читачів звернулися в редакцію після страшного випадку в селі Глухи, що на Ковельщині: півторарічна дитина згоріла від пневмонії, так і не дочекавшись медичної допомоги. Згорьовані батьки звинуватили сімейного лікаря, яка відмовилася оглядати їхню доньку в позаробочий час, а потім і взагалі перестала брати від них слухавку. Тож у багатьох вкотре виникли питання щодо графіка роботи сімейних лікарів.
Пише Вісник+К.
Коли запускали у роботу первинну медичну ланку і на дверях кабінетів сімейних лікарів вказувались їхні мобільні телефони – це було диковинкою.
– Отак можна взяти і подзвонити лікарці? – розпитувала мене у черзі якась бабця. Ніяк їй не вірилося, що таке може бути.
Під час підписання декларації лікарі зазначали свої телефони (дехто відразу два номери різних мобільних вказував), але уточнювали: дзвонити в позаробочий час не бажано, хіба вже щось страшне станеться.
Із початком пандемії коронавірусу Міністерство охорони здоров’я всю відповідальність поклало на дільничних – хворі мали дзвонити в першу чергу тільки їм. І почався аврал, а затим і десятки тисяч скарг на сімейних лікарів. Лише тоді Національна служба здоров’я України (НСЗУ) нагадала: сімейні лікарі не працюють цілодобово! Вони мають визначені робочі години та вихідні дні. Тому на екстрені випадки має виїжджати невідкладна допомога.
– У наказі про надання первинної медичної допомоги зазначено, що ми надаємо її пацієнтам відповідно до режиму роботи медичного закладу. Тобто, грубо кажучи, з 8 ранку до 8 вечора сімейний лікар повинен бути на зв’язку. Але раптом щось трапляється у позаробочий час, пацієнт може звернутися до чергових медиків в поліклініках, у цілодобову лікарню або викликати швидку, – поділилася своїм досвідом роботи сімейний лікар Луцького центру первинної медичної допомоги №2 Наталія Крищук.
Луцький лікар-педіатр амбулаторії загальної практики №4 Тетяна Гунько каже, що оскільки працює з дітками, трубку намагається брати завжди. І віддзвонюється обов’язково, якщо раптом побачить пропущений виклик.
– Але мамочки телефонують і на вихідних, і під ніч, – розповідає пані Тетяна. – Їх можна зрозуміти. Якщо відчуваю з телефонної розмови, що щось не те, наказую викликати швидку. Або прошу прийти зранечку на прийом без черги. Карантин навчив працювати дистанційно. Всіх зобов’язали підключити вайбер, по якому ми можемо спілкуватися із пацієнтами. Щоправда, доходить до абсурду, бо ж батьки надсилають мені фотографії не тільки прищиків на тілі дитини, а й какашок.
