Сім років тому, 22 травня неподалік міста Волноваха Донецької області відбувся бій у якому загинули 18 бійців колишньої 51 ОМБР. 16 з них – волиняни.
У роковини бою лучанка Марія Махновець завжди згадує бійців, які не повернулися додому та свого сина Віталія Махновця.
Віталія мобілізували до війська в березні 2014 року. Після навчань на полігоні його підрозділ відправили на Схід. В травні солдат-гранатометник ніс службу на блок-посту №10, що був під Волновахою.
Марія Махновець пригадує: розмовляла з сином телефоном щодня. Віталій розповідав мамі та сестрі про побут військових і товаришів по службі. “Він казав “мама, я 45 днів пробуду і прийду додому, дуже хотів жити”, – каже Марія Махновець.
У тому бою смертельно поранили і Віталія Махновця. Незадовго до цього з нареченою встигли купити обручки. Планував одружитися, але “не судилося”, – каже мама. У кімнаті сина жінка лишила усі його речі на місцях.
На стіні п’ятиповерхівки, де Віталій жив разом із мамою та сестрою – пам’ятна дошка на його честь. Напередодні, 21 травня у коледжі де навчався боєць, відкрили сім меморіальних дошок. Одна з них – зі світлиною Віталія Махновця.