У це просто неможливо повірити – пішла з життя Олена Пасевич, у неї обірвався тромб. Волонтерка, депутатка Львівської міської ради і просто дуже хороша людина.
Познайомилася з цією жінкою, коли готувала статтю про її чоловіка – старшого лейтенанта Івана Пасевича родом із Залізниці Любешівського району. Він героїчно загинув у боях за луганський аеропорт, прикривши собою двох товаришів від російських «Градів», – про це пише Наталка СЛЮСАР на сайті «Вісник+К».
Чоловік присилав їй квіти з війни
Ще тоді вразило, з якою щирістю і теплотою жінка розказує про свого загиблого чоловіка. Доля дуже мало відміряла їм щастя. Зустрілися, коли Іван був ще курсантом, і відтоді й дня не могли один без одного прожити. Він завжди дарував їй квіти. Навіть з війни примудрився передати шикарний букет троянд на день народження Олени. А ще Іван врятував своїй коханій життя: коли дружині після складних пологів треба було переливання крові, якої у пологовому не вистачало, чоловік підняв на ноги пів Львова, але кров знайшов.
Їхній донечці Марійці було лише декілька місяців, коли почалася війна на Сході, і старший лейтенант Пасевич у складі 80-ї бригади поїхав туди одним з перших. Як же чекала Олена того літа його дзвінка! Щоб почути у слухавці такий рідний голос і заповітні слова: «Я живий». А яка була щаслива, коли Іван наприкінці липня приїхав у коротку відпустку! Та ця радість дуже швидко затьмарилася: чоловік повідомив, що має вертатися на війну.
– Він мені сказав: «Там мої хлопці. Якщо з ними щось трапиться, як я буду в очі їхнім батькам дивитися? Мушу повернутися», – розповідала Олена про останні дні, проведені разом з чоловіком. – Тиждень у Львові витратив на те, щоб знайти кошти для купівлі необхідних речей для фронту. Я допомагала йому. Зібрали понад 300 тисяч гривень у друзів, знайомих, родичів, сусідів. За ці гроші купили обмундирування, каски, берці, прилади нічного бачення, радіостанції, портативні батареї, зарядки та ще багато чого, що необхідне на передовій.
Буквально за кілька днів Іван надіслав повідомлення. Його Олена пам’ятала всі рядки до останньої коми. «З Божою допомогою все наладиться. Все буде добре. Вибач, що так є. Що в мене така робота – захищати… Я сам згадую, скільки ми з тобою пережили різних моментів… Ти в мене така ніжна і чутлива… а я не можу дати тобі хоч елементарної турботи… Вибач… Скоро все скінчиться – і я завжди буду з вами!!!»
Не давала доньці забути, ким був її тато
Олена зізналася, що знайшла в собі сили жити заради доньки і пам’яті про чоловіка. Понад усе вона хотіла здійснити його мрію.
– Після смерті Івана наша родина пообіцяла звести капличку на місці його загибелі під селом Красне на Луганщині. Ідею підтримали всі дев’ять родин полеглих у той день десантників. На жаль, це неможливо, бо те село перебуває на окупованій території. Тому вирішили збудувати капличку у рідному селі Івана – їхнього командира. А ще на цій землі ми б хотіли поставити тренажери, аби дітки займалися спортом, як того й хотів мій чоловік.
На жаль, Олена не встигла за життя здійснити задумане.
Ця сильна жінка сім років, спочатку як радник Львівського міського голови, а потім як депутат міської ради, опікувалася питаннями соціального захисту членів АТО і родин загиблих. Не в останню чергу її стараннями для виплат учасникам атовцям у міському бюджеті виділялися десятки мільйонів гривень. Та під особливою опікою Олени була програма «Подарунок від тата» до дня Святого Миколая. Це те, що їй боліло. Адже її власна донечка свого татка бачила лише на фото. Олена часто приїжджала з нею у Залізницю на могилу Івана. Його батьків інакше як татом і мамою не називала.
– Наша Марійка ще не вміла говорити, зате лампадки подавала, – з гіркотою у голосі розповідала Олена. На могилі в Івана Пасевича та біля пам’ятного знаку на честь загиблих воїнів у Залізниці завжди можна побачити іграшки.
– Донька приносить для тата свої найулюбленіші, – пояснила жінка, і вже зі сльозами на очах додала: – А раз запитала, чи правда, що всі мами пахнуть, як їхні дітки. «Я так хочу, щоб бабуся швидше приїхала. Я міцно-міцно обніму її і відчую, як пахнув мій татко!»
Тепер Марійка Пасевич ходитиме не лише на могилу до тата, а й до мами. Свій останній спочинок вона знайшла на Личаківському кладовищі. Занадто багато було випробувань у житті цієї сильної жінки… Яке серце таке витримає? Осиротіли двоє її діток – 24-річний син і донечка.
Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям, усім, кому була дорога Олена Пасевич. Вічна їй пам’ять!
На фото: Олена ПАСЕВИЧ з донькою та мамою чоловіка
