У Луцьку продовжується епопея з впровадженням е-квитка для проїзду в громадському транспорті.
Про це пише Волиньтаймс.
Конкурс на оператора луцького електронного квитка оголосили в квітні цього року. Вдруге. При чому останній етап конкурсу луцькі чиновники зробили закритим. Мабуть таки знали чому. На нього подалися лише два учасники: луцьке ТзОВ «Візор-МАК» та дует турецького «KENT KART EGE ELEKTRONIK» з молдовським «PAYNET SERVICES». Цікаво, що ці товариства з обмеженою відповідальністю досі не мали жодних подібних проектів в Україні та взялись буквально “нізвідки”. А фірма, що представляла інтереси іноземців, яка виграла конкурс, була зареєстрована лише 17. 07. 2019 р. ЇЇ статутний капітал склав всього 104 440 грн. і це при тому, що з міського бюджету в проект мають вкласти 6 млн 550 тис. грн.
Відсотки в представників офшорних бенефіціарів склались: 90 на 10. В користь молдовського. Цікавим є і те, що в назві цього новоствореного товариства пишеться ТОВ, а в організаційно-правовій формі фактично маємо ТзОВ.
Подейкують, що ці іноземні фірми пов’язані з одним із одіозних молдовських екс-політиків, який переховується зараз на Кіпрі та є одним з «хресних батьків» міжнародної мафії та, до бізнесконфлікту, тісно співпрацював з ФСБ.
Саме цікаве в цьому авантюрному проекті, який робиться явно через протилежність вакантному в нашому міському управлінні місцю, це створення широкої бази даних мешканців цілого міста іноземним резидентом. І робиться це через збір персональних даних з пільгових категорій громадян та учнів шкіл під видом оформлення електронного квитка. В цьому матеріалі хочемо звернути увагу на один з таких епізодів. На той, як виуджували персональні дані громадян через школярів луцьких шкіл.
Після відповідних розпоряджень начальника управління освіти луцької міської ради Зіновії Лещенко. Ось такі «згоди» було роздано школярам вчителями для заповнення їх батьками.
При вивченні їх юристами вони виявились доволі цікавими. А особливо їх «хитрі» пункти. Саме ними батьки, які автоматично підписували ці папірці, безпечно надавали згоду приватній іноземній фірмі на збирання, використання, поширення, знищення ваших персональних даних та персональних даних вашої дитини. І хоч ці процеси мали б бути застосовані «згідно мети обробки» ваших та дитини персональних даних, проте фірма залишила собі право самостійно змінити цю мету «обробки на будь-яку іншу». Може вона й вносити зміни до ваших персональних даних, та персональних даних вашої дитини та вчиняти «дії щодо надання часткового або повного права обробки» ваших персональних даних та персональних даних вашої дитини іншим суб’єктам відносин, «пов’язаних із персональними даними та не пов’язаних з таким даними». Підписант цього документу дає також згоду здійснювати «поширення персональних даних, що передбачає дії щодо «передачі відомостей про мене та моєї дитини з баз персональних даних» та знищувати їх з баз персональних даних. Згідно цього договору, доступ до ваших та дитини персональних даних фірма навіть не може заборонити. А тільки обмежити. Ось так.
В цій згоді значився й ще один цікавий пункт. Згідно якого в батьків вимагались і їх паспортні дані. І це при тому, що вони жодним чином не відносились до дитини та отримання нею простого квитка на проїзд в міському транспорті. А про те, як сьогодні ця інформація використовується різними шахраями в різних схемах, мабуть не варто нагадувати поважному панству.
На другій сторінці «згоди» є й інші сюрпризи на які навряд чи зверне увагу простий обиватель. Незважаючи на клятвені запевнення луцької влади про суперзахищеність бази та володіння нею, документ каже про зворотнє. А саме про те, що володільцем її є не Луцька міська рада, а Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІ КАРД СИСТЕМ» (ЄДРПОУ 43120137). А при оформленні та отриманні картки – електронного квитка – ви даєте згоду на отримання «інших супутніх послуг», серед яких «отримання необхідної та корисної інформації правового, інформаційного, рекламного та іншого характеру».
В перевищення своїх посадових обов’язків посадовці ЛМР фактично примусили вчителів під час навчального процесу виконувати не притаманні їм обов’язки – розповсюджувати та збирати ці «згоди» в школах від імені комерційної структури. Педагоги за рахунок свого робочого часу фактично виступили рекламними лобістами іноземного комерційного проекту.
Тільки після піднятого активними лучанами та батьками в соціальних мережах шуму, батьки школярів масово почали відмовлятись підписувати ці «згоди». Це змусило керівництво міста трішки заметушитись. Ось це звернення з’вилось тоді на офіційному сайті міськради.
В своєму офіційному виправданні чиновники змушені були озвучити нарешті перелік вимог до цієї «згоди». Як виявилось, вони були абсолютно інші, ніж ті, що роздавались в школах та вже підписували батьки. Пункту про паспортні дані батьків в них абсолютно не значилось. Та і вимог надавати їх персональні дані. Проте навіть в цьому офіційному роз’ясненні вони все ж не втримались від чергових маніпуляцій. Їх запевнення в тому, що дані не будуть копіюватись та розповсюджуватись, абсолютно не відповідало суті підписаної “згоди”. Як і твердження, що заповнені заяви будуть зберігатись не в «картковому центрі», а в міській раді. Це викликало сум та посмішки в юристів, що ще таки вміють читати документи.
Спробували посадовці міськради прикрити свій відвертий лобізм комерційних інтересів іноземної фірми й грізною абревіатурою СБУ. Вони навіть стверджували, що ця служба надала дозволи на збір цих даних. Навіть документ, який ми офіційно отримали з міськради, звучав як «протокол СБУ». Проте при його прочитанні ми жодної згадки про погодження службою цього процесу там не знайшли. Йшлось там лише про те, що представник СБУ Володимир Міщук, якого запросили на засідання в міськраду, розповів про суть закону «Про захист персональних даних». Це зробив і представник Держспецзв’язку у Волинській області Михайло Занюк.
І все. Це підтвердило й Управління Служби Безпеки у Волинській області. Офіційно.
На офіційне звернення громадян щодо перевірки правомірності дій зі збором персональних даних, СБУ повідомила, що це не відноситься до їх компетенції. Хоча теж явно злукавила. Адже питання тут стосується іноземного резидента та його намагань зібрати саме таким чином базу даних цілого міста, та ще й з номерами паспортів його мешканців. Але це ми залишимо на їх совісті чи хитрості. Поки.
Що ж насправді мали право збирати в школах комерсанти? Про це чітко говорить єдиний прийнятий офіційно документ – протокол «Засідання щодо реалізації Програми автоматизованої системи оплати проїзду та обліку пасажирів в громадському транспорті м. Луцька» від 04.11.2019 р. Він регламентує, що «до бази даних автоматизованої системи обліку та оплати проїзду вноситимуться лише:
В листі ЛМР від 12.11.2019 р. перший зам, на жаль, неіснуючого міського голови Г.Недопад запевнив офіційно, що: «З даних, зазначених у заявах батьків, до бази даних автоматизованої системи обліку та оплати проїзду вноситимуться» лише:
– прізвище, ім’я, по батькові дитини,
– назва населеного пункту (без вулиці, будинку),
– вид та тип електронного квитка,
– центр видачі, дата видачі, мобільний телефон (не обов’язково), електронна пошта (не обов’язково),
– серія та номер посвідчення, що надає право на пільговий проїзд.”
Про жодні дані батьків, їхню згоду та реквізити їх паспорта там теж не йшлось.
Проте, що ж ми бачимо в заяві, яка продовжує роздаватись цією фірмою і надалі. Ось свіжий екземпляр. Так, про паспорт там вже немає. Проте вимоги про згоду батьків на весь букет, що стосується персональної інформації саме про батьків та дитину, так і лишилось.
Лишився й дозвіл надавати ваші персональні дані та дані про вашу дитину іншим, та отримувати рекламу.
Фактично знову лишилась маніпуляція.
“Який вихід?” – спитаєте ви. А він один – не погоджуватись з цим тотальним збором, використанням, розповсюдженням та…. інформації про вас. Просто пишіть заяву на ім’я тих, хто затіяв цю непродуману, чи продуману, авантюру – на керівництво містом. І вимагайте, щоб персональні дані вашої дитини були використані виключно для обробки інформації, необхідної для забезпечення проїзду та видачі квитка. Або зверніться до юристів, щоб вони допомогли вам вичистити все зайве зі стандартної «згоди». Це ваше право та цілком в рамках закону «Про захист персональних даних». І ним воно ж гарантоване. Це правова угода двох сторін, а не вирок. І прецеденти отримання квитка таким шляхом вже є. І ще – ваші персональні дані взагалі не мають до квитка дитини ніякого відношення. Тож надавати їх не треба.
Читайте наші новини у мережі Facebook
