Власниця б’юті-салону Юлія Деркач народила третю дитину – хлопчика, якого назвали Лук’ян, – пише Таблоїд Волині.
На своїй інстаграм-сторінці лучанка розповіла свою історію пологів:
«Історія моїх останніх родів
Як завжди – думаєш буде по одному, а тут розгортається інша історія…
Мене поклали в перинатальний в дородову палату. Одну ніч переночувала. Зранку мене оглянули, відійшла пробка. Хотіли дочекатися природнього розкриття, але потім виявили в аналізах білок в сечі. І сказали терміново викликати пологи. Ламінарії мені не можна, щоб надто активні перейми не були, бо у мене рубець на матці. І ще й тиск з переляку взявся.
Покликали анестезіолога. Я кажу: “Нашо?”. Я злякалася, що кесарське хочуть робити. Мені нічого не кажуть, куча людей, кіпіш… Але потім сказали, що анестезіолог буде колоти епідуральну анестезію, бо у мене тиск високий. Я наполягала, що не хочу анестезії! Потім прийшла лікар і переконала мене, що так треба, щоб до кесарського не довести. Але до кінця пологів так і не встигли нічого вколоти.
Благо, що було багато тих, хто народжує, і персонал був зайнятий. Мені пробили води й лишили дожидатися переймів.
Мені так і потрібно було, щоб ніхто нас не чіпав. Я намагалася проживати біль в середині себе. Юра включив розслабляючу музику… Спочатку почалися перейми не дуже болісні, навіть зловила кайф, як перейма закінчувалась. Цей період тривав десь 2,5 години.
Наприкінці була дуже сильна перейма аж 4 хвилини (в голові було: “Все, більш не витримаю” і водночас: “Ти повинна дійти до кінця”). Потім перерив одну хв. Потім знову сильна перейма 3-4 хв. Я ричала. А потім почалися потуги. Я кричу: “Потуги, зви когось!”.
Одразу усі прибігли. Вони не чекали, що я так швидко розроджуся. 3-4 потуги – і є Лук‘ян. Я порвалася по попередньому шві (після Єви). Але мені вишили красиву картину певно (бо дуже старалася дівчина)
Отже, 3 години й Лук‘ян народився) Синій, але здоровий) І великий, як для нас – 3550 г.
Тепер нас п‘ятеро в сім‘ї».
